Тільки три роки тому,знайомитися по інтернету було досить страшно та необачно.Спеціальні для цього сайти не викликали довіри,а свої фотографії демонструвати в інтернеті було страшно та дико...Якщо і спі...
Жила собі якось на світі пташина. Маленькою ще випала вона з гнізда і з того часу вчилась сама виживати на білому світі. Щоб прогодуватись, поселилась вона біля дому одного чоловіка, там завжди можна було знайти крихти хліба, а взимк...
Небо і земля – дві паралельні речі, які будуть йти поряд, але ніколи не перетнуться. Як же тяжко вимовляти слово “ніколи”. Життя таке довге, але ніколи... Сонечко виходить на горизонт, але ніколи...Дощик лоскоче весняні квіти, але ніколи... А все ж інколи...
Його звали Микола, він працював у провінційній газеті на рубриці "Кримінал". Писав здебільшого про вбивства й самогубства, особливо тиснув на жалісливі моменти: про діточок, що кричали "тато, тато!" або про вбиту горем дружину, що загрожувала накласти на...
Скло розбилось дуже швидко – секунда, і то навряд … усе розлетілось на частини, що голосно падали кудись.
Ліза побачила перед своїми очима холодну яму, від якої віяло вологою та холодом. Тільки іржаве відро без дна наштовхнуло її на думку, що то колодязь...
Катя вийшла зі свого дому і почала мило посміхатись пішоходам. Вона любила літо і себе після прохолодного дощу.
Вечірнє побачення – це головною причиною її посмішки. Сьогодні вечеря і трішки алкоголю з його друзями. Вона знала підсвідомо наперед, що спо...
Художні твори 
Статистика твору: 
слів - 2; 
рецензій - 1.
