ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 756
Творів: 11494
Рецензій: 17446

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Мініатюра

Балкон

© Волошка, 02-06-2008
Дашок під’їзду має квадратну форму із загнутою передньою стороною. Він увесь залитий чорною смолою. Туди вітри позавіювали дрібні піщинки та постійно осідає вугільний пил, тому в смоляних заглибинах, забитих цією сумішшю, проростають травинки. Колись навіть тонюсінька тополька випнулася звідти. Зараз же на цьому козирку лежить шматок верхнього даху, відбитого у калюжці. Ще тут лежить кватирка, вибита злодієм-рецидивістом із п’ятого поверху.
Навпроти, у дубочку, ще несміло-зеленому, бо завжди опирається пробудженню навесні, заплуталися горобці. Жваво стрибають із гілки на гілку й лопочуть крильми. Ось один із них вирвався із тенет й загелікоптерив у моєму напрямку. Проте моя млява аура відштовхнула пташку, й він чкурнув у черемхові хащі. Ця ж аура стала причиною падіння холодильника із другого поверху, який сусіди виносили на смітник.
Стою на балконі й думаю, що робити далі. Але такі думки ні до чого не доводять. Вони є просто безперспективними. Пам’ятаю це ще з того часу, коли стоячи так само на цьому балконі впала додолу дрібним дощем на початку літа. Тоді мені було нудно: субота чи неділя, не люблю вихідні й понині. Ще удома нікого не було. То ж я вийшла на балкон і слухала вранішні звуки. «Ось прогуркотіла вантажівка… ». А потім я просто перекинулася на дощик, падала на спраглу землю, билася несамовито по підвіконням, стрибала на гнучких стебельцях, ховалася у м’якому, від води обважнілому голубиному пір’ї, стікала по ринві, рудіючи, лилася й тут же випаровувалася, намагаючись веселково заломитися в сонячних променях, лежала нишком на пульсуючих листочках. А потім повернулися батьки і я стала знову заспаною нечесаною дівчинкою.    

Написати рецензію

Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Як на мене, очепятки робили усі, навіть М.Гоголь(Микола)

© Володимир Вакуленко-К., 23-07-2008

Цікава замальовка, тільки треба уважніше

© М.Гоголь, 04-06-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.00980710983276 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif