

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	660
Творів:	10022
Рецензій:	15141

Наша кнопка

Код:

Художні твори Проза історія

Сценарист

© Костенко Олександр, 13-05-2008
Дійові особи: Жорж Анатолійович(далі просто Жорж) – міжнародний сценарист, знана людина в світі кіно. Лисий, вусутий, мордатий та трохи жлобкуватий чолов’яга за п’ятдесят років. Едуард Макарович(далі просто Едік) – міжнародний продюсер, знана людина в світі кіно. Волохатий, в окулярах, худий та трохи схожий на Джона Леннона, коли той лежав у гробу. Вік той же, що й у колішнього «бітла». Скарлет – це не дівчина, не собака, не кішка. Це молода стервозна дружина Жоржа Дія перша: Заміська вілла Жоржа знаходиться у мальовничому місці десь на Черкащині. Він мешкає у старій мазаній хаті. Це однокімнатне приміщення, з кухнею, пічкою, вітальнею та спальнею в одному місці. Жорж називає своє логово по сучасному – студія. Коротше за столом біля розлогого ліжка сидять Жорж та Едік. На підлозі стоїть не допита пляшка з речовиною, яку називають водка. Жорж: Треба щось скоренько придумать, бо вже гроші кінчаються. Едік як тобі ідея про фільм « Огірки-маніяки»? Едік: Це про то як огірки тероризують мешканців Нью-Йорка?! Вибачте, але це вже занадто. Жорж: Але ж були «Помідори-вбивці», були «Діти кукурудзи». Були?! Едік: Були, але то зовсім інший колінкор. Розумієш, мені жесть потрібна, а не огірки. Жорж: Я коли на металобазі працював три роки тому, казав тобі Едік бери жесть. А ти: вона мені не треба. А тепер бач жесті захтів. Едік: Я не про то говорю. Жорж: А про захват концертного залу «Гранд-Опера»?! Едік: Це коли там виступав гей-хор і приміщення захопили терористи? Жорж: Так і серед співаків, знайшовся колишній спецназовець, який повбивав усіх поганих і врятував світ від ядерної війни. Едік: Ти комедію писав? Жорж: Та ні, психологічну драму з елементами бойовика. А що таке? Едік: Ти хоч уявляєш собі: гей – рятівник людства?! Він що терористів затрахав до смерті чи за мінети домовився? Жорж: Ви що гомофоб? Едік: Так, ми тут зібрались мої погляди обговорювати чи думати? Жорж: Зрозумів. Дурне запитання. Едік: ?! Жорж: Тоді про політ на Марс. Едік: На Марс вже всі літали. Жорж: Але ж людей там не знаходили.))) Едік: Так, так, так а ну що там в тебе? Жорж: Уяви собі, прилітає значить експедиція. Таборяться, ну там туди-сюди. А потім виходять погулять... Едік: Як погулять? Там же повітря немає. Жорж: Вони в скафандрах. Едік: Заінтригував. Продовжуй. Жорж: І значить гуляють, дивляться на пейзажі, фоткаються. Коротше гонять бєса. Потім зникає один астронафт, далі інший, і так до останнього. Едік: І що?(зляканим голосом) Жорж: Виявляється під землею там цілі міста з людьми. Свині бігають, корови, пальми ростуть, кібуцу. Едік: Що значить кібуцу? На Марсі що, євреї? Жорж: Уявіть собі, що такі да. Вони там скрізь. Едік: Я, звичайно вибачаються, може я чогось не розумію. Як вони туди потрапили? Жорж: Що значить потрапили? Вони на Марсі завжди були. Едік: Виходить Адам і Єва звідти? Це цікаво. Жорж: Ну так ялинки-палинки. А, як тобі такий поворот?! Їх на Землю, тіпа як в развєдку послали. Едіт: Да Жорік, я в тобі ніколи не сумнівався, це успіх. Жорж: Так що, по сто? Жорж піднімає з підлоги пляшку і наливає у гранчаки, що непомітно опинались на столі. Дія друга У кімнаті сидять тіж Жорж та Едік. Вони жорстоко випивають. Едік: Жоржик, я вже уявляю себе у Голівуді. Жорж: Да, серед американських краль, які трусять перед тобою своїми принадами та мило посміхаються. Едік: Жоржик, вони всі наші. Жорж: Так усі, блондинки, брюнетки, руденькі. Я руденьких люблю. В цей час до хати заходить Скарлет – вона неймовірна брюнетка, з дивовижно гарним обличчям та фігурою. Скарлет: Кого ти падло кажеш полюбляеш??? Я тобі зараз повириваю усі твої причандали, собака ти дика. Жорж: Зайчик, ти чого? Ми тут з Едіком роботою зайняті, а ти нам заважаеш та ще й грубіяниш. Скарлет: Я тобі по працюю, я тобі по грубіяню. Дома діти голодні сидять, а ти тут всю получку пробздюхуєш. Бідна я та безталанна, Господи за що мені таке горе( при цих словах Скарлет заломлює руки та жалісно скавчить). Едік: Шановна, ви чого? Жорж талановита людина, йому потрібна творча свобода, так сказать. Скарлет: Йому треба добре дать пробздіться, а не свободу. Знаю я вас «творческих». Алкоголіки!!! А ну збирай монатки і бігом додому,( потім до Едіка) і ти теж вали бо й до тебе доберусь, мало місця буде. Едік: Тільки не по морді(швидко тікає з хати) Жорж: Чого ти гостєй обіжаєш?! Це не по Станіславському. Скарлет( замахуючись гарапником, що стояв біля печі): Давай вставай, а то буде тобі по Сталінські. Жорж: Все мовчу. Скарлет: Ото так краще буде геній. Жорж похапцем натягує пальто та кашкета і виходить з хати за ним йде зла Скарлет. Жорж: Ти мене ніколи не розуміла. Піду я від тебе. Скарлет: Йди, легше жити стане. Сценаріст.... Завіса
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Згенеровано за 0.00946187973022 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Сценарист

П'єса в двох діях