

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	720
Творів:	10807
Рецензій:	16411

Наша кнопка

Код:

Художні твори Проза Щоденник

Друга самотність

© Світлана Івашньова, 09-05-2008
Ніч засинає за вікном… Тиша вбиває. Вона висмоктує сили, робить мене слабкою і беззахисною. Саме вночі часто охоплює відчай, густий, як морок за вікном. Сум огортає душу, обіймає за плечі, стискає серце у важких обіймах. Ти так далеко - у своїх справах, думках, відчуттях, у своєму власному житті. Ми поруч, але ми не разом. Та й чи були коли разом по-справжньому? І що значить це - по-справжньому? Чи знаєш це ти? Чи відомо це мені? Я йду. Це не моє рішення - просто так склалось. Залишаю по собі спогади, переважно важкі. Так судилось. Йду з болем в душі та тілі. Але так краще. Краще – так. У тебе буде час звикнути до того, що мене вже немає поруч. Буде час зненавидіти і заспокоїтись, викреслити з життя і пробачити. У мене часу вже майже немає. Ти ще нічого не знаєш і тому спиш спокійно. А я вже все зрозуміла і –не сплю ночами. Я поспішаю - адже так багато ще потрібно встигнути. Справи підганяють, змушують жити стрімко, бути жорсткою, ба навіть жорстокою. Я не буду просити за це вибачення - ні сьогодні, ні завтра, ніколи. Я ніколи ще не відчувала себе настільки зайвою. А ПІСЛЯ? Навіщо я буду потрібна тобі - подоба жінки, щось у знайомому тілі, спотвореному, сповненому болю і ненависті - до себе, до долі, до життя, що швидко спливає, мов пісок крізь пальці? І чи буде це «після»? В цьому ніхто не впевнений… Коли лікарі поставили мені попередній діагноз, я вирішила трохи почекати. Мій лікар обережно натякнув, що якщо все зробити вчасно, то все буде гаразд. Цікаво, а все гаразд - це як? Хіба може бути все гаразд, якщо у тебе найстрашніший з усіх діагнозів? Якщо можлива операція назавжди перекреслює твоє єдине справді важливе бажання - народити дитину? Я ніколи не заплету косу мої маленькій доні… Не розповім їй на ніч казку, заколисуючи на руках, ніжно торкаючись губами м’яких кучериків на скроні… Ким я буду після операції? Чим я буду? Навіщо? За що? Я не буду боротись. Я так вирішила. Я не хочу. Я вже програла цей бій - ще до початку. Я стомилась. Люди бувають самотніми двічі - на початку життя та в кінці. Я зустрічаю другу самотність.
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Згенеровано за 0.0156941413879 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Друга самотність

Страшно