Очі!
Очі!!
Мої очі!!!
Вони не бачать!
Зовсім не бачать!
НІЧОГО!
Що це?
Що сталося?
О!
Боже, що зі мною?
Може я…? Біль, нестерпний біль.
А-а-а-а-ааааа, не сплю…
Не бачать…
Вмер, вмер…сплю, вмер, але…біль!
Хто тут?
Хто ти? Чого мовчиш?
Хіба не бачиш…?
Що сталося? Не мовчи, благаю!!!!!!!!
Пригадую світло, люди, багато людей, вугілля, шахта, Степан…
Степане, це ти?
Скажи, що ЦЕ ТИ!!!
Будь ласка, скажи…
…
Ще теплий…
…
Цього не може бути. Чому я? не вірю…
Хто тут ще? А-о-а-а-аа-а-а-оо!
Люди?
О,
Руки, ноги здається цілі. Тулуб.
Де вона? Де? Де? Має бути? За що?
Боже, я в тебе не вірую!
Не може… бути.
А-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а
«Чути нестерпний кашель, як тубдиспансері…….»
Не кричи… «знову кашель».
Тут більше нікого немає.
Хто це! Хто?
Хто, хто? Ти де?
Тихше, тихше, заспокойся!
Ось я, йди на звук.
Микола, ти чуєш? Сюди!
Що сталося?
Вибух, нещасний випадок, метан…
…
Є ще хто?
Лише ми в двох. А всі цей…
Ну, нам пощастило. Розумієш?
А що далі?
Нас знайдуть?
Ну звича…
