Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2574
Творів: 46739
Рецензій: 91126

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Мініатюра

Сніданок туриста

© Тед Лещак, 25-04-2008
Ось я і вдома. Привіт, люба! Так, дуже втомився... Знаєш, мабуть не сьогодні. На моїх губах ще смак вечірнього вокзалу, а шкіра не позбулася залізничної пилюки... сьогодні нам ліпше торкатися тільки думками. Так, провідниця була горбата і в подертих колготках. У вагоні їхали одні лише п’яні заробітчани, молоді подружжя з неповнолітніми дітьми і пенсіонерки на бальнеологічний курорт. Не дивися так! Я не розкажу тобі про те, що хотів із тобою зробити коли лежав вночі у темній готельній кімнаті, де крім кількох тарганів і можливо клопів нікого більше не було. Бо ти скажеш: ну як, нам ще ж не можна! І я не розкажу тобі про струнку заміжню сусідку з номеру навпроти, бо ти не повіриш що бодай на секунду я її не хотів і правильно зробиш. І про те, що в наступну секунду я згадав запах твого волосся і мої думки тобі не зрадили, я також не скажу. Бо ти не зрозумієш, що до шлюбу можна хотіти. Ти ж ніколи не була чоловіком і не хотіла чужу жінку, а наступної секунди не пригадувала запах найріднішого у світі волосся, щоб до кінця ночі смоктати кров власної совісті! А я слухав російськомовну радіостанцію, пив тепле пиво, бо гріх було торкатися до настільки смердючого, хоч і робочого ще холодильника. Слухав, пив, і спрагло проростав крізь ковдру... а навколишнє середовище пропонувало мені тільки температуру спітнілого повітря готельної кімнати. Температура зайняла щодо мене пасивну позицію, тож я пив тепле пиво. І сон не йшов, тільки зудів... І ніч мовчки сопіла, тільки зрідка зрусифіковані африканські сусіди знизу вибарабанювали зі своїх тамтамів ритми радіо “шансон”. Вони також не знали, що я лежав у цій кімнаті, думав про тебе і постив. Тобі ліпше не відчувати як я наскрізь уже пропах цим постом, тому сьогодні – кажу – нам ліпше торкатися тільки думками. Зранку я поснідаю і знов подумаю про тебе, тільки ти не прокидайся посеред ночі – час за нами не встигне... Він не такий втомлений як моя тінь, що вчора повернулася знадвору. Ти ж знаєш, що заколисати час може тільки твоя усмішка…

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

як завжди неперевершено

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© закохана жінка, 01-06-2008

Маленький шедевр!

На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
© Любов Долик, 30-04-2008

Дотики...

На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
© Оксана Яблонська, sevama, 25-04-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.73729991912842 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …