Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2612
Творів: 47573
Рецензій: 92413

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Казка для дорослих

Попелюшка (Із циклу „Чорні казки для Білявки”) + Післямова

© Зіпунов Михайло /ZIPA/, 15-04-2008
Жила-була маленька дівчинка.
Яка Білявка? До чого тут Білявка? Попелюшка її звали! ПО-ПЕ-ЛЮШ-КА!!!
Мама у Попелюшки, як то традиційно склалося у казках, померла рано. Взагалі, це цікавий феномен: надто вже часто мамки у казках дуба дають раніше за татусів. Ну, самі подумайте – в усьому світі жінки живуть довше за чоловіків, а у казках вони мруть як мухи, хіба це нормально? Я ось думаю, що тут можуть бути такі пояснення.  Казки здебільшого писали або чоловіки-жінконенависники, або – з якимись дитячими комплексами відносно матерів. Але це надто очевидне пояснення. Мені ж подумалося, що тут можна копнути глибше. Можливо, до створення казкових мотивів причетні саме жінки. Бо це тільки на першому рівні ми отримуємо інфу про те, що жінки вмирають рано, а ось на другому рівні прямо у підсвідомість закидається інша інформація – одружившись вдруге, чоловік у казках, як правило, дістає собі проблем по саме не балуйся. От жінки як відчули, що насувається доба патріархату, швидко навигадували казок, куди напхали всіляких НЛПішних штучок і почали програмувати своїх синочків на предмет – нє фіг вдруге одружуватися! Ймовірно, якщо цю тему порозкопувати на наявність подібної мотивації, можна багато несподіваного віднайти... Хоча з іншого боку, може вже хтось і провів таку роботу, а я Америку через кватирку відкриваю тут... Ну, і ладно, повернемося до нашої Попелюшки у котрої матуся відійшла у кращий світ, а татко оженився вдруге.
Ясна річ, що мачуха не сама у домі з’явилася, а з двома донечками від попереднього шлюбу. Донечки ці можливо і були по-своєму милі та чудові, але відповідно до збоченої логіки автора їм була передбачена роль самозакоханих дуреп позбавлених всякого смаку, котрі всіляко намагалися знущатися з нашої білої та пухнастої Попелюшки.
Але те, як знущалися вони, в жодне порівняння не йде із тим, що виробляла по відношенню до своєї падчерки мачуха. Ох, вже це була мегера!
На початку Попелюшка іще намагалася шукати захист у татка, але той виявився слабохарактерним. А коли Попелюшка прибираючись у хаті знайшла ошийник, шкіряні ремені, наручники, а потім ще й підгледіла, що татко з мачухою полюбляють у спальні гратися з різними наручниками та батогами, то зрозуміла – нема тепер на світі їй ніякого захисту. І стала тікати від реальності.
Почала пити всілякі миючі засоби, за допомогою яких вона виконувала вся брудну хатню роботу. Потім перейшла на клей „Момент”...
Одного разу, нанюхавшись клею, почало її глючити конкретно! Примарилася їй фея, котра пообіцяла виконати Попелюшці всі її бажання. Ну, а що дівчинці її віку потрібно? Правильно – хлопчики, танцульки. От фея з галюцинації махнула паличкою і Попелюшка отримала все про що мріяла. Прикид нехилий, в якому не соромно у компанії засвітитись. Гарбуз у Попелюшціній уяві перетворився на шикарну карету, пацюк, що пробігав повз, на кучера обернувся, ну і далі все в такому ж дусі.
І ото вигрібає Попелюшка на вулицю, йде. Зарулює до якогось моднявого клубу. А в клубі тому якраз проходить конкурс на найоригінальніше вбрання. І ото, значить, заявляється туди наша вгашена Попелюшка у своєму дранті, і всі на неї одразу витріщились та й у осад випали. Ну, ні фіга ж собі яка безбашена чувіха! Та який у неї супероригінальний прикид! Всі одразу зрозуміли, що з Попелюшкою тягатися ніхто не зможе, й одностайно визнали її переможницею конкурсу, і давай її чествувати усіляко. Безкоштовно хавчик, випівон. Чоловіки у чергу до неї з приводу потанцювати з далекоглядними намірами. Тут уже й синок господаря клуба вийшов відтягнутися з усіма і також, як побачив Попелюшку, так і запав на неї. Коротше, музика, танці, веселощі і в центрі – Попелюшка. А ще серед натовпу опинився хахаль одної зі зведених сестер нашої героїні, побачив він таку тему і давай по мобілці надзвонювати своїй дівулі – мовляв, швидко сюди, тут ваша замарашка зажигає! Сестрички спочатку не повірили, але потім дивляться – на підлозі тюбик „Моменту” та пакет. Тут вже вони просікли тему та мерщій до клубу. А там фейс-котроль. Не те що б у дівчат були проблеми з фейсом. Але чи то охоронець був не в гуморі, чи то в нього самого були проблеми з оцінкою жіночих фейсів, та тільки взяв він і не пустив сестричок до клубу. Ну, тут вже будь-яка нормальна людина не стерпіла б такої наруги. Ось і сестрички не витерпіли. Взяли телефонний довідник й давай усіх обдзвонювати. Подзвонили до міліції та сказали, що у клубі бійка зі стріляниною, подзвонили до ФСБ та сказали, що у клубі чеченські терористи. Потім зателефонували до гамериканського посольства та повідомили, що у клубі переховується Усама бен Ладен, потім задзвонили на кладовище домашніх тварин – повідомили, що домашні тварини воскресли і засіли у клубному туалеті. Лудям-В-Чорному сказали, що в клубі ведуться таємні перемовини інопланетян, Зіпі подзвонили та повідомили, що в клубі виступає група „Кіч”, і все це діло фотографує Білявка, Жириновському натякнули, що Індійський океан вийшов зі своїх берегів та затопив горезвісний клуб. В об’єднання „Гєй-славянє!” донесли, що в клубі знущаються над голубими. Не кажу вже про всілякі дрібниці на кшталт повідомлень у відповідні служби про пожежу, витік газу, епідемію пташиного грипу, масове отруєння неякісною горілкою...
Звісна річ, що під ранок каменя на камені від клуба не залишилось. Розповідають, що живим залишився лише син господаря клуба, що сховався у сейфі. Довго він потім шукав серед руїн свою кохану. Лише черевичок скривавлений знайшов...


Спляча Красуня
(замість післямови)

Жила-була маленька дівчинка.
І звали її Спляча Красуня. Принаймні, я її кілька разів так називав. А взагалі-то звали її – Білявка. І мала вона натуру загадкову, а характер непередбачуваний. Те що у спеціалізованій літературі називається – родзинка. І ось якось одного разу, перебуваючи у стані засинання, попросила Білявка Зіпу розповісти їй казочку…
Що було далі, ви вже знаєте – казками своїми Зіпа дістав не лише Білявку…
Чи комусь сподобається все це – було невідомо. Єдине в чому Зіпа був переконаний, так це у почутті гумору Білявки – образитись на безневинні Зіпіни жарти вона ніяк не могла :) І якщо в когось раптом, абсолютно безпідставно, створилось враження, що казки по відношенню до Білявки місцями занадто злобні та «чорнушні», хочу вас розчарувати – Ви Не Праві. Не забувайте, що казки не ПРО Білявку, а ДЛЯ Білявки. Це концептуально.
А саму Білявку я по-дружньому люблю і ставлюсь до неї дуже ніжно.
Щастя й любові усім маленьким дівчаткам!

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

А ви прикольно пишете, Зіпа

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Надія, 15-05-2011

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Noelle Daath, 15-04-2008

Зіпа - руліт!

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Юлія Петрусенко - Левківська, 15-04-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.078640937805176 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати