Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2594
Творів: 47237
Рецензій: 91954

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Оповідання

Пожовклість

© Aліна Денисенко, 15-03-2008
Вечорами Він приходив і розчісував пожовклі фіранки. З його старих очей вилітали метелики, що слізьми осідали на дерев’яних лакованих стільчиках. Вимагаючи хоч якоїсь поживи, вони гнівно кричали на нього, роззявляючи свої беззубі роти, заслинені й смердючі. Він був Дідом.
Далі були філіжанки з німою кавою. Вона не розповідала йому про часи, коли була коханкою чи, скоріше, повією в одній із малорозвинених південноамериканських країн.  Вона просто гірчила, як гірчить хороше вино між сухим язиком та зморшкуватим піднебінням.
Років двадцять тому він міг бути шахтарем із великого індустріального міста в старій Англії. Його не цікавило, ким би міг стати його син, яку ідеологію сповідувати. Всі ці панки, скінхеди... Дурна музика, бійки на футбольних матчах, дивний одяг, наркотики… А син став футболістом. Відомим. Тож батько міг кожного ранку купувати дороге баварське пиво, дорогі французькі круасани, а ввечері спостерігати за дорогим англійським блювотинням
Років двадцять тому він міг бути радянським генералом і мріяти про знищення Америки, захоплення влади в Ефіопії. Його донька – навчатися в МГИМО на економічному. Натомість вона злягалася з якимось хіпі, вилетіла з престижної англійської школи, незважаючи на вмовляння тата-високопосадовця. Він через це спився, завів собі коханку, від якої пахло ефіопською кавою.
Років двадцять тому він міг бути  власником магазину різної індійської фігні, морочити голову товстозадим європейцям. Його тіло було б обвішане вервечками бісеру, натомість на ньому була безліч маленьких дірочок від алюмінієвих сережок, які губилися кожного разу, коли він купався в океані при світлі повного місяця, що й сам скидався на величезну алюмінієву дірку на тілі величезного індійського неба.
Років двадцять тому його взагалі могло не існувати. Натомившись виправдовувати скурвленого ангела перед консервативними ченцями, Господь міг викинути неслухняного на землю перед телевізором у старі, вологі, та все ще пухнасті капці.

Але життя пройшло, тільки ніяк не закінчувалося.
Руки нервово посіпувалися, вода кипіла і дріботіла у стінки чайника.
Не  вставляв його вже запах ефіопської кави, що моторошно мовчала на дні філіжанок, запашні круасани із темним пивом. А темні дірочки позаростали мохом, з яких сочився червоний солоний сік(томатний?).Стіною крокував годинник, подарований колишніми співробітниками. Дід розчісував фіранки.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

ги:)

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Христя Нечитайко, 17-03-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.7783739566803 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …