В розкішних кринолінах, шовках, найкращих тканинах і коштовностях. Розцяцькована , розніжена, осяйна. Припудрене личко, лиш очі блискучо з-під вій, рум’яніють щічки, манірно ручка в каблучках і перстениках притримує шлейф, груди здіймають натягнуто плаття, черешневі губи в солодкій усмішці. Найкраща, найліпша з красунь! Маленьким кроком розтинає повітря, поцокує дрібно мармуровими хідниками. І запахи сандалу, східного чару, розгублює серед найпершої публіки. Шурхочуть спідниці, шурх-шурх, нашороште вуха – то музика для вас, сильні тілом і духом, наші опорні стовпи, опікуни і герої, то туркотлива голубка співає вам тілом. І вечір в залі, танцюють пари. Яка ж Ви прекрасна, о, мила панно!
Вже трохи під ранок приймуть будуари розхристаних пташків, спаде на долину корсет, у скриньці спочинуть срібла і злота. Як би хотіла вдягнути сутану, під крепом сховати лице!
Час-до-часу ролі вибираємо не ми, хтось би ліпше молився у спокої келії, а мусить пурхати яскравою жінкою. А іноді все навпаки.
