

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	753
Творів:	11419
Рецензій:	17315

Наша кнопка

Код:

Художні твори Проза Оповідання

Це безглуздо.

© Костенко Олександр, 14-12-2007
Ви намагались плигати з літака без парашута ? Якщо ні – не намагайтесь цього робити. Це безглуздо. Якщо так – скажіть, це неймовірне відчуття? Летите собі ні про що не думаєте. Кажуть: можна встигнути покурити, поки падаєш. Дивитесь вниз і нічого гарного. Все таке як на фотографії з супутника, якісь квадратики, ромбики, прямокутники, трикутники та інші геометричні фігури. Все різного кольору. З кожною хвилиною земля ближче і ближче. А потім ба-бах!!! Застрягаєте у землю і залишаєтесь живий. І вийняти вас не можуть. Одна голова стирчить із землі. Ото прикол. А лежати посеред дороги? Коли їдуть машини в обидві сторони? Якщо ні – не намагайтесь цього робити. Це безглуздо. Якщо так – скажіть, це неймовірне відчуття? Лягаєш на роздільній полосі, закриваєш очі і ні про що не думаєш. Відчуваєш лише ударну хвилю від проїжджаючих повз машин. Серце колотиться. Адреналін виділяється ще більше ніж під час стрибка з парашутом. У когось, навіть він тече по ногах. Перед тим як лягти уявляєш як машина розчавлює твою черепушку, як твої мізки вичавлюються на асфальт і кров – спочатку тонесеньким потічком перетворюється на калюжу червоної рідини. Можливо колесо машини протащить, вас з десяток метрів, може менше. Від больового шоку ви втратите свідомість, а потім помрете. Диво, якщо залишитесь живим. Та, власне життя після того буде ніяким. Вічно лежатимете під апаратом штучного дихання, або ж сидітимете у креслі каталці, і хтось з близьких, кормитиме вас з ложечки кашкою. Та про вас напишуть у газетах. Обов’язково напишуть. Звичайно не на першій сторінці, хоча все можливо. Буде маленьке таке фото, але дуже вражаюче. Ваша розтрощена голова і ноги міліціянта, який стоїть біля і тупо дивиться на вас. Ви, колись пробували взяти пістолет, підвести його собі до виска, натиснути на курок і померти? Якщо ні – не намагайтесь цього робити. Це безглуздо. Якщо так – скажіть, це неймовірне відчуття? Зазвичай, після пострілу з близької відстані на виску залишається опік. Такий, негарний опік. Тому пропоную взяти подушку або шматок матерії притулити його до обличчя з тієї сторони куди має летіти куля, а вже потім тиснути на курок. Намагайтесь влучити з першого разу, бо вдруге стріляти дуже боляче. Ви, колись намагались повіситись? Якщо ні – не намагайтесь цього робити. Це безглуздо. Якщо так – скажіть, це неймовірне відчуття? Вішатись краще всього у тюремній камері та на гілці дерева, що стоїть, на власній присадибній ділянці. У квартирі за люстру я б не радив. Все може статись, люстра може обірватись. І все вішання... та що казати. Врешті-решт змушені будете, робити ремонт. Берете кабель, згодиться телефонний, або мотузку. Потім йдете у ванну гарненько змащуєте шию і мотузку милом( телефонний кабель можете не змащувати). Потім виходите на вулицю: ви в себе на дачі за високим парканом, тому вас ніхто не бачить. Вибираєте дерево з міцними гілками, йдете до нього. Прив’язуєте мотузку або кабель до гілки, яка вам найбільше сподобалась, тобто міцна та ідеальна по висоті. Біжите до хати, звідти приносите стілець зі спинкою. Чому зі спинкою? Пояснюю: його легше штовхати. Стаєте на стілець, натягуєте мотузок на шию, затягуєте петлю і преспокійно, під спів пташок – вішаєтесь. Попереджую, у вішанні немає нічого класного і прикольного. По-перше агонія, по-друге, можете зламати шию, по-третє з рота стирчатиме язик, а як ви знаєте язик показувати не гарно. Ну, власне, ось і все. Ви намагались дочитали це лихо до кінця? Якщо ні це добре. Якщо так – скажіть...
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Згенеровано за 0.0278680324554 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Це безглуздо.

хи хи хи хитро написано! !))