ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Лімерик
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 848
Творів: 12985
Рецензій: 20413

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Щоденник

не така...інвалід..

© Світлана, 08-12-2007
дивно якось люди реагують, коли ти не такий як іншІ. хоча я не розумію важливості в тому - чи всі в тебе пальці на руках чи трохи не вистачає? цікавість дітей, які вважають, що ти з Марсу можна пояснити, їх маленький страх...але коли доросла людина, яка б мала розуміти, що інвалідність - це не заразно, відходить від тебе скривлюючи обличчя, то це боляче...а якщо ти цій людині довіряла, вірила, що прийде час і я розкриюся, а він зрозуміє...відтягувала той момент розмови неначе відчувала - відторгне....
я мала їхати, постало питання чи чекатиме він мене...а раптом,коли я відкриюся пізніше то даремним буде його чекання... і я сказала...зателефонувала, тремтячим голосом промовила: "любий маю дещо сказати, а ти вислухай"...і полилися слова - не така, інша...не знаю чи важить для тебе те,що на правій руці маю лише два пальці? не помічав протягом трьох місяців? тож не дивно - 19 років страху бути відстороненою від усіх..є такі, які розуміють, але не багато...ховалася...одяг лише з карманами. тепер розумієш, що тримав ти лише завжди ліву руку у своїх руках, що від тебе йшла я лише праворуч, а твої намагання схопити та цілувати мої руки я завуальовувала пручанням та веселою втечею, грою...ти ще мене слухаєш? мовчиш? ти в шоці...страшно задати якесь питання. страшно дещо взагалі почути, хочеться опинитися десь не тут, неначе мене нема, нема того хлопця, кохання, дзвоника і фізичних вад...
ти заговорив. наші стосунки зайшли дуже далеко. ти починаєш говорити, що це для тебе нічого не міняє, та я чую вже зовсім інший голос..де та ніжність, що була хвилину тому? щезла...
ти кажеш мені не вірю, та хочу побачити...краще б цього не було. та тобі показала маючи маленьку надію на щастя. твій вираз обличчя був схожий на звичну мені відразу інших...я не ображаюся, я розумію...а те, що мені боляче, то пусте...ти не маєш знати...
і ти згодом пішов, до іншої....
а я маю знати - багато ще таких як ти? кохати, вірити, довіритись і поховати стосунки...

Написати рецензію

Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Брат по горю :(

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© сум, 20-01-2008

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Моріка, 13-12-2007

Порада

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© , 11-12-2007

Реальність поруч!

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Stab, 10-12-2007

сумно...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Yana, 09-12-2007

Хто сказав, що не така?

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© , 09-12-2007

боляче...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Тед Лещак, 09-12-2007

Зворушливо...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Ірина, 09-12-2007
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.0174028873444 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif