Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50955
Рецензій: 95696

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 7450, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.204.214.205')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Мініатюра

Віяло панни Л.

© Юлія-Ванда Мусаковська, 06-12-2007
Панна Л. була звичайнісіньким привидом. Вона здавна жила в моїй коморі серед старого ганчір'я і тарганів. Ввечері вона почувалася якнайкраще і виходила блукати на сходах. У сукні з вельоном, пожовклій під впливом часу, в дешевих прикрасах. Родимка на лівій щоці. Просто красуня, щоправда, ніс трохи завеликий, та це ж аніяк не вада. Походжає навколо, шурхотить спідницями.

Спочатку її лякалися: кицька, листоноша і гості, що ненадовго у нас затримувалися, тремтіли від панічного жаху. Мама її не бачила, а от батько взагалі не користувався її симпатією. Вірніше, вона виявляла йому свою відверту зневагу, навіть відразу. Стикаючись із ним впритул, зміряла його вбивчим поглядом і злісно щось буркотіла. Одно разу перекинула на нього чайник з окропом, наче зовсім випадково. Напевно, думала, що він поцупив її улюблене віяло і тепер старанно відбріхується. Панну Л. нудило від чоловіків, які плели нісенітниці - на цьому ґрунті ми знаходили спільну мову. Вона так само полюбляла “Шлях Карліто” і щоразу настирливо зазирала на екран мені через плече. Можливо, сподівалася побачити своє віяло у танцівниці Гейл.

В ночі місяця уповні панна Л. ставала навдивовижу прудкою. Вальсувала вниз-угору сходами, балансувала на бильцях крісел, задмухувала свічки. Стукотіла підборами, ризикуючи зіпсувати вимріяні мною перські килими і справжню китайську порцеляну. Вихор не вщухав, уявні горнятка тріскали, трощилися тарілочки, молочник і цукерниця, а  панна Л. перевертала все догори дном. Вочевидь, шукала своє віяло... Сонна кицька дивилася на неї крізь шпарини очей і звикала до переполоху.

За збитки я погрожувала замкнути її до скрині, і минулого літа панна Л. подалася хтозна-куди. Але перед тим я віддала їй своє віяло з індичого пір'я. І, здається, вона нарешті заспокоїлась.

- 1999 -

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Дуже приємна несподіванка

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Галина Михайловська, 06-12-2007
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.52073287963867 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …