Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2579
Творів: 46819
Рецензій: 91208

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Містика

Колір неба

© Юлія-Ванда Мусаковська, 04-12-2007
Шубовсть!.. І розпашіла під липневим промінням вода грайливо прийняла його у свої обійми. Рухаючись з неймовірною легкістю, без жодних зусиль, відьмак поплив до протилежного берега. Ставок млів у захваті від граційного міцного тіла, хвиля кувойдила волосся русалок, що задивлялися на нього сидячи на дні. Час від часу він пірнав углиб, щоби шукати за гарними камінцями, і хвостаті дівчата зашарівшись пускали йому бісики.

Виринав відьмак стрімко, випроставши руки вгору і відкинувши назад голову в екстазі. На мить його бездонні смоляні очі пронизувало зухвалим блиском. Він ніби кидав виклик звичній лісовій декорації. Проте, вогник у погляді одразу згасав, і зморений невідомо чим відьмак лежав на заціпенілій воді, і навіть не примружившись, розглядав небесну вись. “Дивна річ – небо...- здригнувся він зненацька від слів, які вітер доніс здалеку. - Ніколи не буває однаковим...” Слова шурхотіли так, ніби вилетіли з чужих давніх спогадів. Відьмак чхнув і спробував відігнати приблудні думки. Люди?.. Так собі, глина у різних проявах. Давно не спілкувався з упирями та перевертнями, от і розхвилювався, душовбогий.

Прихилившись до стовбура старої верби, за ставком спостерігала жіноча тінь. Прозора переливчаста постать. Прикрила вуста рукою, аби звук дихання не вияви її присутності. Хоч відьмака не збентежив би зараз і грім з блискавкою: думкою створивши навколо себе кришталеву сферу, він розлігся дрімати просто на воді Спокій. Тиша. І більше нічиїх думок...Крізь кришталь сфери тіло відьмака здавалося ще більш оливковим, і кожним м'язом нагадувало мікелянджелівського Давида. На грудях мінився мерехтливим сяйвом знак Кабали.  

Лісова громада екзальтовано застигла у передчутті чогось неминучого. На довгих променях сонця живим гербарієм в польоті застигли метелики і вся комашня. Вітер, вочевидь, ховався десь у німих кущах, затуляючи рота долонею, як ота жіноча тінь за вербою. А вона, обійнявши струхлявіле дерево, так само прикипівши блідими зіницями до ставка і часом важко, з надривом зітхала. Вона пам'ятала його...Нечітко, уривками, з одного з попередніх своїх існувань. Тоді ще він дивився і бачив кольором неба. Зухвало і впевнено...Уся її прозора постать аж потемніла від погано прихованого болю, і не в змозі більше стримуватися, вона кинулася до води і впала обличчям вниз на кришталеву сферу. Відьмак не поворухнувся і не розплющив очей, а на поверхні кришталю з'явилася одна-єдина крихітна тріщина. Крізь неї вузеньким струменем тінь проникла всередину. Сльозою впала відьмакові на груди,  і сферу заповнило яскраво-малинове світіння. Він раптом відчув, що захлинається водою і вогнем одночасно.

Відьмака наче спаралізувало... і раптом просвіт: зелена галявина, вогнище, струмок...потяг, людно, незграбний дівочий усміх...музика, шум, знайомий голос – один із багатьох...Так легко... Сферу поволі накрило водою.

Русалки скоро знайшли на дні жадану забавку. Хихотіли, заводили поміж собою бійки, танцювали, пестили, вплітали йому до волосся барвисті водорості. Зазирнули в очі і перелякалися – вони були сині-сині.

- 2000 -

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Тамара Третяк, 11-01-2008

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Валерія, 04-12-2007
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.86946296691895 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …