ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Лімерик
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 848
Творів: 12986
Рецензій: 20413

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Переклад з російської. Автор - Віра Ременштейн

Дора, або сподівання, що не сповнились

© Галина Михайловська, 18-10-2007
(ІЗ ЦИКЛУ:  «ЗУСТРІЧІ»)
Старі фотокартки навіюють сум... (Від автора)                                                                        

     Передивляючись старі фото, я знову побачила Дору.  Вона дивилась на мене так само, як багато років тому, коли я ще дівчиськом уперше побачила нерухомий погляд її величезних очей, що, як здалось мені тоді, були цілковито позбавлені зіниць…
     Доро,  Доро!   Чому я пам’ятаю тебе? Навіщо раз від разу виринаєш у моїх тривожних сновидіннях? Нащо бентежиш?  І чому погляд твоїх незглибних, наче та безодня,  очей намагається пронизати мою душу?! Облиш мене, Доро! Дай мені спокій…
     Ми й зустрічалися з тобою в реальному житті лише один раз – у вже далекому моєму дитинстві. Існуєш наразі тільки в моїй уяві та на старій чорно-білій фотокартці…

     Дора мала коротке кучеряве волосся, і дуже привабливу зовнішність. Вона могла б вважатися справжньою красунею, якби не похмурий погляд її темних очей, що занадто роздумливо дивились на все навкруги. Вона пильно вдивлялася в обличчя кожного, хто опинявся поруч, неначе намагаючись роздивитися те, що всім іншим пізнати не судилося…
     Дора  ввійшла в ті літа свого життя, коли могла б кохати й бути коханою.  Але...
     Дівчина була глухонімою від народження.  Вона не чула жодного звуку. І жодного слова не зронили її вуста.  Лише інколи ледь помітна усмішка опромінювала її  нахмарене обличчя.
     Дора мешкала й навчалась в інтернаті для глухонімих, який і був її справжньою домівкою.  Під час відвідувань своєї родини в неділю або на якісь свята вона вмощувалась десь у куточку й звідти спостерігала все, що відбувається навкруги.
    Я навіть не помітила, відколи й чому ця дівчина припинила хвилювати й  розбурхувати мою уяву. Тодішнє моє життя було по вінця сповнене дружбою, коханням і всім тим, що притаманне дівчаткам, які тільки-но розпочинають доросле життя.  До того ж, я більш її ніколи не бачила… І тільки вже дорослою я  дізналась про життя, кохання та смерть цієї загадкової дівчини.
      В інтернаті  Дора зустріла своє перше і єдине кохання. Хлопець був її однолітком і, як-то кажуть, їхня доля  скувалася з одного горя.  Взаємне почуття докорінно змінило їхнє життя. Кохання надихало,  народжувало сподівання на майбутнє.
     Дора розквітла.   ЇЇ очі втратили божевільний відсвіт. Тепер це були очі неймовірно щасливої людини…
     І хто знає, як розгорталися б події далі, але рідні цих бідолах не залишили їм жодного шансу на щастя, бо вважали, що каліцтво позбавляє права на нього.
     Їх розлучили. Мені невідомо, що сталося із закоханим юнаком, а дівчина перетворилася на відлюдницю, припинивши будь-яке спілкування з тими, хто в такий спосіб вирішив її долю…
Божевільня стала притулком для Дори на довгі роки. З кожним роком її неспокій зростав. Урешті-решт бідолашну було переведено до спеціального відділення для буйних хворих.

  ... Згодом, під час нехитрого похорону, присутні торочили все одне та одне:
    - Як добре, що наша Дорочка ні з ким не побралася!...
     І лише моя мати, похитуючи головою, проказувала:
    - Вона померла, бо їй не дозволили кохати…

… І знову Дора з тим самим  помертвілим поглядом раз за разом приходить до мене в тривожному сні. І я волаю до неї крізь нашарування минулих років:
   - Облиш мене, Доро! Дай мені спокій…

Післямова перекладача: Цим невеличким перекладом з творчості своєї молочної сестри я б хотіла започаткувати цикл перекладів з доробку наших російськомовних співвітчизників - теперешніх чи колишніх. Долучайтеся, автори ГАКу!

Написати рецензію

Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Tamara Shevchenko, 24-10-2007

Пронизливо

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© e.coli, 20-10-2007
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.0102710723877 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif