ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Лімерик
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 848
Творів: 12985
Рецензій: 20412

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Авторська проза

Приходьте, будь ласка

© onore_de_balzam, 18-10-2007
                                                                                                             Присвячується всім гаківцям

      
Письменництво для мене як прибирання у ванній. Наповнений творчою енергією, прийнявши гарячого душа, я беру швабру і витираю воду, яка вихлюпалася з ванни під час купання. Сантиметр за сантиметром я створюю навколо себе гармонію чистоти і порядку. Над кахлем зависла тонка пара. Вперед – назад – витиснув, проста техніка, яка заповнює простір тишею і спокоєм.
Розпарено-вдоволений своєю роботою: нехай сусіди і знайомі приходять і дивляться – мені не соромно за свій санвузол і я знаю, що він найчистіший у своєму роді.
Потім відкриваю двері ванної  і мене огортає холодний протяг і швидке, як удар блискавки, розчарування, по мені повзуть волохаті павуки жаху. Адже весь цей час, цю коротку мить, я замкнув себе у вакуум власної обмеженості, дихав наполовину використаним мною повітрям. А там навколо, за бетонними стінами цитадель хаосу і ентропії, вселенське поле боротьби добра і зла, звалище загублених душ і ангелів, що впали з небес. Тут храми колінопреклоніння перед миттєвим уколом насолоди, свобода залишається на венах наркотичним накипом, від неї важко відмовитись і важко втримати, немов розпечену арматуру. Тут смітники скороминущих принад, що вже почали в’янути, свято жалюгідних та ницих пороків і хтивості.
І тут таки незвідана краса, невідомі почуття, непобачені речі, невизнана правда і заторений, порослий чагарями шлях до щастя.

Виходить я не зробив нічого значного, мій вклад мізерний. В своєму егоїзмі я відмовився прибрати з перед очей люстерко і побачити СВІТ. А я мріяв, щоб до моєї ванної кімнати потрапив хтось іще і зміг оцінити: тут мало принад, звичайний унітаз, емальована  ванна, змішувач (іноді погано виконує свою функцію). Проте тут ЧИСТО і можна справити свої нужди і потреби. Здається так мало – а ви згодились би ходити з запахом поту чи тримати в собі випорожнення, а так заходиш і відчуваєш, що звільняєшся від світу, який тисне на тебе, відчуваєш себе ближчим до свободи.
Ну от, знову ніхто не приходить. Прибирає, прибираєш – і нічого.
Може я щось не так роблю?
Піду поприбираю у вітальні, а потім схожу у гості...

Написати рецензію

Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Дякую за запрошення, але вибачте - не прийду :/

© Олесь Бережний Статус: *Гуру*, 18-10-2007

Санвузол вже подивилася... Запрошуйте до кухні - на пиво

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Галина Михайловська, 18-10-2007
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.0103640556335 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif