

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	848
Творів:	12985
Рецензій:	20412

Наша кнопка

Код:

Художні твори Проза Постмодерн

Коханець у картонній коробці

© Asja Perfetska, 16-09-2007
Не відкрию вам секрет, якщо скажу, що Львів- звучить гордо, а львів'янином бути достойно. Доля дала мені шанс жити у Львові і носити звання "львів'янка". Так, саме звання, ви нічого не перплутали, любі мої. ТУТ я народилась, виросла, зараз навчаюсь. ТУТ відбувається становлення мене як особистості, формування думки, смаків, світогляду, принципів та моральних засад. Саме ТУТ, а не де-інде, я вперше відчула крах та кайф, злети та паління, те, що зветься щастям, і те, що зветься кризою. І знову ж таки, тільки ТУТ кожного дня мені хочеться померти і кожного дня хочеться жити. Власне, по закінченні школи мені прийшло розуміння того, чим для мене є Львів. Саме тоді я написала свого першого вірша- вірша, присвяченого Львову. Тоді, певно, і з'явилось моє прагнення писати. ВІН мене надихнув. ВІН звалився на мою тендітну шию зі всіма своїми "прєлєстями": історією, атмосферою, запахами, смаками, дотиками, людьми, транспортом, архітектурою, біг-бордами, макдональдсами, біо-туалетами, неграми, японцями-китайцями, повіями, бізнесменами, обісцяними брамами, вишуканими каварнями, готами-гопами, пластиковими вікнами, іржавими трубами, добитими дорогами, чорними котами, пор'ядними пані, поважними панове, голодними голубами, престижними вузами, гей та гейм клубами, щасливою молодістю і менш щасливою старістю, вічними трамваями і не вічною бруківкою, націоналістами та пофігістами, пресою, зламаними підборами, рваними джинсами, листям, недопалками, алкоголіками, культурологами, поетами, дешевими пиріжками, елітними винами, гандонами в кущах та квітами на клумбах, базарами, супер (чи не супер??) маркетами, бездомними собаками та не менш бездомними дітьми, совєцькими забігайлівками та італійськими піцеріями, вуличними музикантами, ліхтарями, ненаситними в підворітнях, дощем, снігом, сонцем, дощем, снігом, сонцем... А чи не забагато, скурвий сину, ти на себе береш? Чи тобі, о ідеале мого життя, не шкода мене, грішну? Львове, а в тебе є серце? А де? Покажеш? А воно тебе болить? Ти п'єш корвалол? ...Ти вже доволі старий. А який у тебе тиск? Не боїшся мати інфаркт? Напоюєш мене дешевим портвейном, накурюєш цигарками, ходиш за мною темними підворітнями, присилаєш мені листи, підглядаєш за мною у ванній, дивишся на мене голодними очима мужика; думаєш, якщо ти ТАКИЙ- тобі все можна? Можна... Чого заливаєш мене слізьми своїми, знаючи, що не ношу з собою парасолі? Тобі, певно, болить від коліс, кроків, підборів... Ось чому ти такий поморщений... Я люблю чоловіків, які плачуть, то найбожественніше, що я колись бачила... Ти п'єш антидепресанти? А моїм антидепресантом є ти... Де б я не була, ти завжди поряд- в думках, а речах, в людях. Шкода лишень, що доводиться тобою з іншими... А знаєш, що я зроблю? Я прийду до тебе вночі і завалю тебе твоїм же камінням, а потім зберу по частинам, в катронну коробку спакую. Коли десь поїду далеко за твої межі візьму ту коробку й покладу у сумку, щоб мати твої з собою кавалки на згадку. А потім, коли я повернусь з далекого краю, відкрию коробку й частини твої поскладаю й мозайкою склею. Живи собі далі допоки я знов не візьму ту коробку, допоки тебе не завалю твоїм же камінням, щоб мати хоч деколи твої кавалки на згадку...
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Все не спакуєте, панi Asja!
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Олег Derim, 17-09-2007

Як тебе не любити... Львів мій
На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Олександр Кусков, 16-09-2007

Згенеровано за 0.0122299194336 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Коханець у картонній коробці

Все не спакуєте, панi Asja!

Як тебе не любити... Львів мій