ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 723
Творів: 10902
Рецензій: 16599

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза

Свобода

© Костенко Олександр, 08-09-2007
                                            СВОБОДА
                                          Дійові особи:
Сергій: молодий хлопець. Скромний та слухняний парєнь.
Лєна: дівчина Сергія.
Рома: друг Сергія. Відомий своїм розгульним холостяцьким життям.
Ірина Олександрівна: місцева шмара і взагалі стрємна баришня.

                                           Дія перша
Вулиця. Подвір’я хрущовського будинку. На лавці сидять Сергій та Рома. Лузають сємки та п’ють пиво.
    
                                                      Рома:
       Скоро вже ця Лєна вийде? Чи ми до ранку її чекати будемо?!
  
                                                      Сергій:
            Може фарбується, гарною хоче бути. Для мене все.

                                                       Рома:
       Ой, бля, ти подивись на себе – Алан Делон. Я взагалі не розумію з якого вона тоді дає.
Як би я був баринею, я б до тебе навіть не підійшов.

                                                       Сергій:
              Головне щоб людина була хороша, а краса то вже друге. Ну це, що стосується чоловіків. Жінка має бути гарною ну і звичайно розумною, як моя Лєнка.

                                                        Рома:
Серьожа, я тобі скажу так: жінки не розумні вони зарозумілі і мислити вони не вміють, тільки замислювати все проти чоловіків. Їм довіряти не можна. Зрозумів?! Це я тоді кажу.
Я вже цю жизнь прохавав. Знаю цю жіночу натуру. Вони своїми очима стріляють, потім в ліжко затягують, , і все, друже, СРАКА. Через місяць вона каже: я вагітна. І прощавай Свобода.
              
                                                      Сергій:
            Ні, Лєна не така. Тим паче ми з нею вже три місяці зустрічаємося. Правда ми ще не той, ще не мали сексу. Батьки їй до весілля не дозволяють. Кажуть це гріх до весілля.

                                                      Рома:
           Друзяко, то попав!!!! Це ж треба. Так долущуй зернята, допивай пиво. Зараз будемо робити з тебе чоловіка. В тебе гроші є?

                                                      Сергій:
Ну є, але небагато.( дістає з кишені три купюри по десять гривень).

                                                      Рома:
   Серьожа, зайчик, цього вистачить і тобі і мені по разу.

                                                      Сергій:
                                                      Тобто?!

                                                      Рома:
Підемо в магазин. Візьмемо водки, якоїсь нарізочки там з ковбаски чи сирку та пакет соку.
Вона сік любить, особливо той томатний.
                                                    
                                                    Сергій:
                                                      Хто?

                                                     Рома:
Жриця кохання, місцева німфа, ангел у людській подобі. Коротше Афродіта середніх років у гарному стані.

                                                     Сергій:
Чуєш, Ромка, ти ж знаєш що я не п’ю горілки. Може вина візьмемо, чи шампаню ?!

                                                     Рома:
Сергію, коли прийдемо до неї. Повір мені на слово ти перший попросиш в мене випити.
Не сперечайся зі старшим товаришем. Добе?!

                                                     Сергій:
  Все, мовчу. Чуєш, а може все-таки Лєну почикаємо і разом туди підемо?

                                                      Рома:
                                                    Сєрьога?

                                                      Сергій:
                                                Добре, мовчу.

                              Сергій та Рома йдуть до магазину.
                                                      
                                                   Дія друга

   Сергій та Рома виходять з магазину і прямують до приватного сектору міста.
В одному з цим будиночків і живе славнозвісна жриця кохання Ірина Олександрівна.
    Хлопці вже підійшли до дверей і збираються стукати.

                                                      Рома:
             Так, розмовлятиму я. Ти мовчи. Я про все домовлюсь. Ну, взагалі, от і все.
А, мало не забувся. Ти не лякайся головне. Це у всіх спершу так. Потім нормально все буде. Ну с Богом.

Рома постукав. Двері відчинила „женщіна” років сорока не зовсім гарна та проте з пишними формами. Сергійкова щелепа впала до колін.
                      
                                                      Рома:
                            Прівєтствую, Ірина Олександрівна.

                                         Ірина Олександрівна:
                        Заходьте, хлопчики. Будем веселитись.

                                                     Сергій:
       О, Господи. Як вона збирається веселитись? Рома куди ти  мене привів?

                                                      Рома:
          Ти не бійся. Вона свою справу знає, тобі сподобається.
       (Хлопці заходять у приміщення ставлять на стіл пляшку горілки. Нарізку з ковбаси та
сиру, томатний сік.)
                                                     Рома:
  Ірина Олександрівна, вітаю Вас так сказать з професійним святом.....

                                            Ірина Олександрівна:
                                       З, яким це Ромка професійним святом?

                                                    Рома:
                    З самою древньою професією.... домогосподарки.

                                       Ірина Олександрівна:
            Ну спасибі тобі Ромчику, сонечко моє. Ти я бачу з усім вже прийшов і соку мені взяв.
                                                  Рома:
                                                Так,так,так!!!! Як у тій програмі „ Все для тебе”
          ( Ірина Олександрівна засміялась, через що очам і так переляканого Сергія відкрився майже беззубий рот хазяйки будинку)

                                                  Сергій:
                          Рома наливай бо я вже не можу.

                                                   Рома:
                                          Почикай, зараз.

                                     Ірина Олександрівна:
  О, Ромчику який в тебе нетерплячий товариш. Я люблю нетерплячих, вони такі гарячі.
( Сергій з жахом дивиться на жінку, Рома розливає горілку у стакани. Всі дружно киряють).
                  
                                                 Сергій:
                Рома, я чув між першою та другою перерва невеличка.
                      
                                                  Рома:
Ви бачите Ірочка, що ви з  Сергієм робите від до цього разу горілки не пив. Це ви на нього так вплинули.
                                               Ірина Олександрівна:
            Я жінка магнетична і обворожительная.  Так, Сергійку???
   ( Сергій істерично сміється, за ним повторює Рома та Ірина Олександрівна. Випивають по другій)
                Піду принесу огірочків, сама закатувала у банку.
                                  
                                                   Рома:
                                  Та, я бачу у вас золоті руки?

                                     Ірина Олександрівна:
       Ти заграєш до мене Ромчику. Та огірочка першого дам спробувати Серьожі. Він мені подобається.
                                                 ( іде)
                                
                                             Сергій:
   Ти, ГАД, куди мене привів. Це з нею я маю чоловіком стати?!
                                              
                                               Рома:
Ти головне пий. Чим більше вип’єш тим гарнішою вона  стане. Я завжди так роблю.

                                               Сергій:
  Ти що тут постійний відвідувач?! Тепер я зрозумів про яку даму серця ти говорив.
  Вона ж страшна як смерть, як в тебе взагалі виходить її того...?          
                                                Рома:
           Знаєш, не кожному випадає нагода смерть по трахати.                                      
            ( виходить хазяйка з тарілкою на якій лежать консервовані огірки).
                                      
                                  Ірина Олександрівна:
       Про що це ви тут шепотілись. Не про мене часом?!
                                    
                                                Рома:
       Ох, яка ви розумна і здогадлива жіночка. Сідаймо Ірино вип’ємо по сто.
         І я вас вдвох з Сергієм залишу бо мушу біжати, справи.
                    
                                                Сергій:
                     Ти що мене з нею самого залишаєш?                  

                                                 Рома:
              Ну, знаєш, там де двоє любляться третьому робити немає чого.
                      ( Рома наливає. Всі випивають)
                Гарно вам погуляти. До зустрічі Ірочка.

                                          Ірина Олександрівна:
                           І ти не залишишся подивитись?
                        
                                               Рома:
                   Мадам!!! В своєму житті я хочу побачити лише три речі: живого Ісуса, голу Памелу в себе у ліжку та як Елвіс співає в мене на похоронах. Так що Адьйо.
( Рома іде, Ірина О. та Сергій залишаються  вдвох. Сергій наливає повний стакан, собі та своїй новій подрузі)  

                                          Ірина Олександрівна:
                                     Ну, що на брудершафт?....

                                               Дія Третя:
       Вечір. Вже дуже п’яний та втомлений після Ірини Олександрівни, Сергій іде до Лєни.
Він хоче поділитись враженнями з дівчиною. Сергієві здається це дуже вдалою ідеєю.
Сергій співає пісень:
                          
                                                 Ля-ля-ля тополя  
                                  Нє жди меня мама живого домой  
                        Тада-тад-а-та-да-та тада, тада-тада-тада-та      
        
                          (Сергій підходить до Лєниних вікон)
              
                                                 Сергій:
Лєнусік, вигляни у віконце. Киця, зайчик мій, сонечко моє , робонька моя солоденька, бусінка моя маленька. СУУУКККАААА!!! Вигляни у вікно, падло!!!!! Ципонька моя гарнюнє, кохана моя девочка. Це твій Серьожа. Твій мужчина.

          Лєна виглядає у відчинене вікно.

                                                  Лєна:
   Придурок, чого ти ярепенишся. Немає іншого місця де покричати.
   Ти подивись: „він мій мужчина”. Де ти шлявся. І взагалі, я тепер вже зустрічаюсь з іншим хлопцем. Він мене принаймні поважає.

                                                  Сергій:
Покажи мені свою хлопця. Я його зараз порву. Що це за хахаль? Ти бачиш вона мені тут лярва заявляє.
                                    
                                                  Лєна:
Серьожа, я попрошу без хамства в мою сторону і в сторону мого кавалера. Ми з ним
Можна сказать не сьогодні завтра подружня пара. А ти іди до своєї Іри. І займайся з нею негідним, брутальним сексом.

                                                  Сергій:
       Постій-но, ти звідки про брутальний брудний секс, знаєш?  

                                                   Лєна:
Мені Ромчик усе розповів, що ти з тою хвойдою на шафі, в умивальнику і під диваном виробляв.

                                                   Сергій:
                                                      ???        
                                                    
                                                     Лєна:
              Шо, мовчиш скуштував.... Нічого не можеш правді у відповідь сказати.
Зрадник, па донок. А я думала у нас с тобою кохання? А оказалось порнографія.

                                                      Сергій:
                            Яка там порнографія?! Я тебе голою ніколи не бачив.

                                                       Лєна:
                           А в душі коли я милась, хто підглядав?!

                                                        Сергій:
                               Блядь!!! Я цьому Ромі відірву яйця.
           Ну подумаєш один раз було. Вже треба так драматизувати?

                                                        Лєна:
А з сусіднього будинку у бінокль в мою кімнату коли я перевдягалась, хто дивився?!

                                                        Сергій:
....відірву і заставлю з’їсти. Де цей Ромчик?
            
                                                         Лєна:
З батьком балакає про весілля. І взагалі йди звідси, а то в міліцію подзвоню.  
В тюрмі збочунців  люблять.                                                

           ( Лєна зачиняє вікно, залишаючи Сергія на самоті)

                                                     Сергій:
Не думав ніколи, що Ромка такий класний друг. Виручив мене з цим весіллям
Та й з класною дєвкою познайомив. Я усім тепер буду радити „ Не ведіться на красу, головне щоб людина була хороша”. Ось припустимо Ірина Олександрівна фактіческо задарма зробила мені приємно: час провели вєсєло( здригається) і на все життя пам’ять. А що з цею Лєною: скукота, дієти, ні покурити, ні випити  секс раз у квартал і щоразу в четвер, походи на тусовки снобів та підарастів. Ха-Ха!!! Думала, зміюка такого класного пацана загубить. Ось-сьо тобі!!!! ( тиче в Лєнчину сторону дулю)
                        СВАБОДААААААА!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!                                      
                                                                   (Іде)              


                                                     КІНЕЦЬ      


Написати рецензію

Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Оце по-чоловічому

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© onore_de_balzam, 12-10-2007

Ініціація

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Олег Derim, 11-09-2007

Про український секс

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Patriot, 10-09-2007
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.0109498500824 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif