Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2513
Творів: 45344
Рецензій: 88734

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Рецензія для ДЧ

Любко Дереш "Трохи пітьми"

© Іван G., 08-07-2007
Рецензія на книжку : Любко Дереш. Трохи пітьми. – Х.: Книжковий Клуб, 2007.
Перефразовуючи відомий вислів, можна сказати, що: „Кожна тематика, має своїх авторів” . І Якщо класифіковувати не за жанром чи напрямом, а саме за тематикою творів, то Любка Дереша можна було-б віднести до письменників, які пишуть про «молодих людей, віком 17-25 років, які вживають легкі та середні наркотики, слухають ду-уже альтернативну музику, і мають містичний зв\'язок з потойбіччям».
Любко Дереш залишається вірним цій тематиці, починаючи з дебютного «Культу». Але, якщо порівнювати з «Трохи пітьми» з «Культом», то зросла і сила наркотиків які вживають головні герої (від банальної «трави» і «кальос» до кетаміну) і ступінь їх контактів з іншими світами.
Сюжет зав’язаний на «фестивалі самогубців», який має відбутися в Карпатах, десь в районі Івана Купала. На нього приїжджають шестеро потенційних самогубців, в кожного з яких свої причини для вчинення суїциду. Під час «фестивалю» кожен з них переживе своєрідне переродження і переосмислить своє життя, послідовно контактуючи з потойбіччям. За цим усім спостерігають якісь /\\ та \\/, таємниця природи яких (жіноче та чоловіче начала? духи? координатори фестивалю?).
Звучить дещо банально? Краще сказати «по-дерешівськи». Любко  уміло створює необхідну атмосферу на тлі карпатських пейзажів. Сюжет почергово фокусується на кожному з героїв, розкриваючи їх таємниці і перипетії, які привели їх на фестиваль. Все це приправлене «фірмовим» дерешівським стьобом, знаним ще з часів «Культу». Тут і ”тернопільські монархісти”, і „вар’яти з чату”, і „... що найгірше -  панки з Шостки!”.
Проте таке вірність тематиці, у випадку Дереша, мабуть все-таки на жаль, передбачає вірність і типажам головних героїв . Змінюються ситуації, ракурси, тло, але герої залишаються ті самі. І якщо придивитися, то у Гері, Лорні та  Аліку, можна впізнати Банзая, Дарцю та Корія з „Культу”. Також можна дещо закинути і розвитку сюжету – герой, який присутній у книжці з перших сторінок, десь після половини ні з того, ні з сього, голий йде в гори шукати істину. Крапка. Більше він не з’являється. І так ще з кількома персонажами.
Як і в „Культі” Дереш вміло накручує напругу, готує всіх до кульмінації, але чи то кульмінація просто непомітна, чи то вона губиться десь в процесі прочитання. Незрозумілою є і роль та значення цих /\\ та \\/. І навіть стьоб подається концентровано, лише в певних місцях, а не по цілій книжці
Але незважаючи на певні недоліки, можна сказати, що „Трохи пітьми” написана на рівні, і прихильників Любка Дереша не розчарує. Якщо вам сподобався „Культ” то вам обов’язково сподобається і цей твір. І може після прочитання цієї книжки, з вас зникне трохи пітьми...

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Недозрозуміла

© Gipsy, 24-01-2008

АГА!

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Дмитро Штофель, 19-07-2007

Непогано

© М.Гоголь, 09-07-2007

Навіяло

На цю рецензію користувачі залишили 5 відгуків
© , 09-07-2007
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.4096200466156 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури
Реклама: Юридическая помощь и бесплатные вебинары http://www.bcs.ru/. ; подключить интернет от Киевстар

Що почитати

Перехрестя жіночих доль крізь століття
Саме так можна коротко описати події  книги Наталії  Тисовської «Київські канікули». Кмітлива американська …
Що може бути ніжнішим за «Ніжність»?
Шеф Наталі мав звичку щоранку читати у словнику визначення якогось слова. Коли вона увійшла до кабінету, …
100 історій про дівчачу силу
Книжка, яка надихає неймовірно велику кількість дівчат і жінок, дає змогу повірити в себе, своє покликання, …
«Сліпі убивці» вигаданих і справжніх світів
«Сліпий убивця» Марґарет Етвуд — приклад «шизофренічного» наративу, у якому один герой розпадається …