— Ой, а чого ми сидимо?
— А шо?
— А давайте заспіваємо!
— А, і правда!
— А давайте!
— А є баяніст? Міша! Мі-і-і-ша!
— Та він пішов собаку прив’язувати.
— А-а-а… Жаль. Ну давайте так!
— Та ну, яке воно без баяну…
— Та ну його той баян! Давай, Марін, начінай, а ми підхватимо!
— М-м-м.. Ну… Яка з мене співу… півиц… чи як це сказати…
— Та ти не кажи, а співай! Ой, люди, Маріна — звєзда нашого клубу. Все село приходило її послухати!...
— Та коли це було… Та я і давно вже таке не співає.
— Та співай, що співаєш!
— Мені лічно — пофіг барабану?
— Точно?
— Аха-ха-ха… Так!
— Уф… Що ж проспівати! Я так по всякому старому…
— Ну давай вже і старе! А що? Його ж не жувати!
— Так! Давай, Марін!
— Ну… Зараз… А що вам краще — щось із…
— О, Міша-а-а!
— А-а-а-а!
— У-у-у-у!
— Ну шо, з собакою кончів? Чи той…. Ой, шо я сказала!
— Аха-ха-ха!
— Уга-га-га. Галя! Я мало сельодкой із-за тебе не вдавилась!
— Міша, а де ж твій баян? Дами ждуть музику!
— Не буде баяну.
— Чого це?
— Не прогресивно це.
— Не про-гре-си-вно. Ти диви, як він забалакав! А шо ж тоді прогресивно!
— Мінуточку… Кх-кх… У-у-у-у! У-у-у-ууу-ууу!
— Ой, бабонька, ану тихо! Дивіться…
— Шо з ним…
— У-у-у-у! У-у-у-ууу-ууу! Пшш…
— Перебрав? Так вроді і не пив ще толком.
— Хью-ма… Хью-ма…
— Може, скору? Де мій телефон.
— Кіл, кіл, кіл, хьюманс. Ту-ту-ту-ту-тид-тид! Бдиж! Ту-ту-ту-ту-тид-тид! Бдиж!
— Так, я, мабуть, додому…
— Міша! Ти чого?
— Нє, ну тут зразу треба санітарів викликати!
— Не треба санітарів. Ви ж просили музику — я вам її і даю.
— ???
— Усі ці народні і попсові пісні давно пахнуть нафталіном. Треба щось прогресивне. Наприклад, дабстеп. Я був у брата в райцентрі і цілу флешку його накачав. Це просто бомба! Ось слухайте далі — ту-ту-ту-ту-ту-ти-ди-ди-ди, ту-ту-ту-ту-ди-ди-ди-ти…
— Бля, Міша… Завязуй.
— Додому іди… А то знову собака відв’яжеться.
— Давай-давай. Поспи там чи шо… Ну а ми ще посидомо, правда, бабоньки. Наташа, наливай. А ти, Марін, вжарь нам щось стареньке…
— Ну… Так вам що краще — щось із Снуп Дога чи, може, ви більше любите Східне узбережжя? Ну там Ноторіуса… Чи ДіЕмЕкса? Може, Фіті Сента?
— Ой, бля…
— А ж попереджувала, що в мене все старе. А нью скул вам би Настя Сергіївна збацала б. Та ви її навіть не запросили...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design