

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	848
Творів:	12985
Рецензій:	20412

Наша кнопка

Код:

Художні твори Проза Альтернативна історія

Червоний Форум

© Олександр Наталенко, 09-06-2007
...З-за обрію викотилося важке ліниве Сонце і щедро освітило безкрає поле битви. Біля іскристого Тібру римський табір похапцем обкопував густий частокіл глибоким ровом. Легіонери метушилися і кричали на воїнів негарні слова, шльопаючи бичем по спині. На протилежному боці розкинувся табір варварів. Степан Михайлович владним оком оглядав величезний мурашник дивних, але своїх людей з яскравими червоними зірками та пов'язками. Одні зводили товстелезну та високу огорожу, інші котили до неї гармати. То була славна радянська армія. Часовий на башті бачив у бінокль табір збентежених і зляканих римлян, як на долоні. ...Зазвучали сурми... Римляни, одчинивши плохенькі ворота, стрункими маніпулами виходили з табору, шикуючись у легіони, яких було близько двадцяти. Спереду проїхав імператор і спинився по центру: - Аве, славні римські воїни! Сьогодні ви мусите здобути прихильність Вікторії, перемігши цих зухвалих прибульців! Вони мають відчути силу римського війська! Гул схвальних викриків прокотився військом. ...В той же час Степан Михалич, почувши сурми римлян, кинувся похапцем збирати своїх людей до купи. - Гей, ви, обідранці! Іменем товариша Сталіна, шикуйтеся! Грізне ім'я улюбленого вождя хвилею дійшло до останніх армійців, сто п'ятдесят тисяч людей притихли і почали шикуватися кривими рядами, штовхаючи один одного і вигукуючи неугодні партії слова. Михалич витріщеними очима дивився на це посміховисько. - Швидше, акуратніше, недоумки! Врешті-решт, сяк-так зібрані полки двинули вперед, ближче на поле битви. - Хулігани! - кричав Степан зі свого коня, проїжджаючи повз перші ряди. - Що ви собі думаєте? Кількістю брати? Зброєю? А ось вам! - і він скрутив велику дулю, показуючи її всім навкруги. - Де дисципліна? Я вам зроблю “червоний терор”! Сурми римлян закликали до бою. Тисячні маніпули кинулися супроти варварів. Було чути вигуки римлян “барра” і дикі крики дядька Степана “уб'ю”. Римлян назбиралося десь до дев'яноста тисяч. Окрім них, спішила сорокатисячна підмога Помпея. Кілька десятків тисяч солдат лишили про всяк випадок біля самісіньких стін Риму, але Марк Красс був цілком впевнений у своїй перемозі. ...Пролунали тисячі пострілів і перші ряди римлян сколихнулися. Після другої черги вони отямилися і скаженими темпами побігли назад. Переможні крики, улюлюкання і постріли гармат наздоганяли легіонерів. ...Побитий і поранений контубернал підбіг до захеканого Красса: - О, великий Красс! Ряди римлян рідшають! Допомоги все немає! Ці кляті варвари мають чудову гучну зброю! Що нам робити? - Тікати, мій друже! - крикнув Красс, вдарив щосили коня у боки і поскакав геть. ...У Римі на Форумі діялося щось щось незвичайне. Тисячі громадян гуділи зляканими голосами. Армія Красса спішно готувалася до оборони. - Буде дуже тяжко, - сказав Красс з трибуни. - Ці варвари мають щось незвичайне, наддивовижне! Воно вбиває людей з великої відстані... Його промову перервали крики “ура” біля стін Риму. Городяни спішно кинулися на мур обороняти рідне місто. - Римляни! - крикнув Степан Михайлович. - Здавайтеся! - Ні! - вигукнув Красс. - Рим вистоїть! Смерть вам! Дядько крикнув, аби готували гармати. Сотні дул розвернулися на місто, чекаючи команди... ...І вона прозвучала... Стіни Риму посипалися, як піщана вежа. Люди падали, кричали. Залунали постріли гвинтівок. ...Скоро все стихло... ...На Форумі замайорів червоний прапор...
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Згенеровано за 0.00967597961426 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Червоний Форум

може б того, самих римлян трохи почитати?