Коли двірник "дядя Сеня" побачив на ділянці слід від танка, він відчув не страх, а злість.
- Їздять тут без запрошення, - вимовив гнівно двірник, збираючись замести войовничий слід. Але після першого удару мітли, він зрозумів, що зробити це складно. Танковий слід вгризався в асфальт потворним шрамом і тягнувся по вулиці чорним рубцем. Дядя Сеня пройшов по сліду до межі ділянки, де його зустрів розчавлений світлофор.
- Ось і до нас дісталася ця гусенична сволота, - сказала Варвара Петрівна. Скандальна продавщиця морозива і велика шанувальниця ворон. Деякі сусіди вважали її відьмою.
Наступного ранку дядько Сеня знову побачив знайомий слід. Він тягнувся в інший бік, переїхавши по дорозі хлібний кіоск і молодий каштан. Поруч, незважаючи на ранню годину, вже чаклувала відьма Петрівна. Вона плюнула три рази на слід, повернулася кругом, підстрибнула, присіла і плюнула ще тричі. Її слина шипіла на асфальті, як морозиво на розпеченій сковорідці.
А вже пізно ввечері, двірник зачаївся в кущах бузку. Чекаючи там самохідну груду заліза, він притискав до грудей пляшку з горючою сумішшю і перевіряв кожні півгодини запальничку на працездатність. Над містом тим часом згущалися хмари. Небосхил затягувало темрявою. Двірник дивився як зникає нічне світло і йому здавалося, що це Петрівна верхи на мітлі прибирає зіркові крихти.
Нарешті, з'явився танк. Громіздкий, ворожий, чужий. У темряві він був схожий на кровожерну носату черепаху. Величезну, бурого кольору. Залізяка голосно скрипіла іржею, втягувала через дуло чисте повітря і видихала з гарчанням нудотний сморід. Так пахнуть підгорілі надії на мирне життя. Їдкий запах війни вигнав дядька Сеню із засідки. Двірник вистрибнув з кущів з горючою пляшкою і чиркнув запальничкою. Запальничка зрадницьки не спрацювала.
Вже наступного дня двірник дізнався, що танк спалили на сусідній ділянці. Двоє знайомих сантехників та електричний майстер. Дядя Сеня посміхнувся від задоволення і згадав як рік тому вони разом випивали. Балакали про дітей з онуками і обговорювали перспективи партизанського руху в ситому суспільстві м'яких диванів.
