

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	803
Творів:	12159
Рецензій:	18696

Наша кнопка

Код:

Художні твори Проза ненав"язлива полеміка

Книжник. Перезавантаження

© Зіпунов Михайло /ZIPA/, 22-05-2007
«Немає такого слова…» Камаєв Юрій «Веселі, брате, часи настали...» ОЕ - Хєр! – Голосно вигукнув Чернетник. Книжника аж пересмикнуло. - Немає такого слова... – почав сивочолий Книжник, заперечливо хитаючи головою, але Чернетник, хоч і ставився до сивини з певною повагою, не дав старому закінчити чергове моралізаторство. - Аз, Букі, Вєді, Глагол, Добро... Продовжувати? – запитав він і глузливо розсміявся. До кімнати заглянула Оленка. Була якраз година щовечірнього чаювання із Книжником, тому на таці Оленка несла дві чашки з чаєм (зелений, з жасмином), та піалу з малиновим варенням, яке так полюбляв Книжник. - Ой, пробачте... – Оленка розгублено подивилась на Чернетника. Той був вдягнутий у рвані джинси та чорну футболку з надписом «Сучукрліт руліт!», волосся мав кислотного кольору, а у вусі виблискувала сережка. Він зустрів погляд дівчини, посміхнувся та привітливо помахав рукою. - Здоров була, красуне! Не стрємайся, я не кусаюсь. - Як не соромно! – гримнув на нього Книжник. – От же ж дав Бог онука... - Чернетник, - відрекомендувався тим часом новоприбулий. – завітав ото до вас, так би мовити, по програмі культурного обміну та підвищення кваліфікації. - Дуже приємно, - чемно відповіла Оленка. – А я – Оленка. Чи не хочете чаю? - Нє, дякую, в мене із собою, - Чернетник підморгнув Оленці й дістав з кишені маленьку фляжку. – Твоє здоров’я, мала! - Припини! – роздратовано вигукнув Книжник. – Пити цю гидоту та ще й одразу на «ти» переходити! Це неприпустимо! - Упс... І справді якось негарно вийшло, ми ж навіть на брудершафт не пили... Оленко, чи не поцьомали б ви мене, а то дідо так просто не відчепиться. Ну, будь ласочка, ну, цьом, - Оленці звісно не дуже до вподоби прийшлась така нахабна поведінка, але і дивитись без усмішки на потішні гримаси маленького чоловічка було неможливо, і недовго повагавшись Оленка послала тому повітряний цілунок. - От і добре, тепер можна на ти переходити, дідо ти не заперечуєш? - Господи, дай сил мені витримати все це... – Книжник закотив очі до гори і перехрестився двома перстами. - Дідо, прокинься! На дворі двадцять перше сторіччя, старообрядник-хрінів! - Нема такого слова! - Хрін – рослина така. Старообрядники, кажуть, полюбляли її дуже. - Оленко, - Книжник благально подивився на дівчину. – Не слухай ти цього негідника. Хоч і рідна кров, але... Ох, в сім’ї не без... гхм... Яка ганьба для всього нашого поважного роду Книжників. Не повіриш, Оленко, в дитинстві він був дуже вихованим хлопчиком, а потім почав читати усіляку... гхм, погані книжки читати почав, сплутався з чернетниками і пішов до них у навчання... Хоча яке там навчання... – розпачливо зітхнув старий Книжник. - Дідо, усьо пучком! Не филюйся, ти ще пишатимешся онуком! Про мене ще всі газети писатимуть! - Аякже! У рубриці скандали тижня. - Нічого, чорний піар – також піар! - Нема такого слова! - Дивно, - посміхнувся Чернетник. – піар є, а слова – нема. Парадокс. Нє, дідо, піар, сука, корисний. - НЕМА ТАКОГО СЛОВА!!! - Авжеж! «Но зла Юнона, суча дочка, розкудкудакалась як квочка...» Нє, ну, ясєн пєрєц, не Карпо-Дереш, та свого часу теж чувак усіх на вуха поставив, а потім ще й мову літературну на основі його та Шевченкової творчості примудрились забабахати. - Де ти таких слів набрався! - В нових підручниках їх повно. - Бачив я ці «підручники». Оленко, - звернувся Книжник до дівчинки, яка уважно слухала суперечку двох маленьких чоловічків. – Уявляєш, що то за «підручники» в них? Сучасний український сленг! - Словники сучасного українського сленгу, - з наголосом на першому слові заперечив Чернетник. - А отже – підручники нічим не гірші за твої, дідо, талмуди. - Це ракова пухлина на тілі нашої солов’їної, калинової мови, а не підручники! - Ти ще скажи, що вони її «паплюжать»! – зареготав Чернетник. Оленці стало шкода старого Книжника і вона вирішила прийти до нього на допомогу. - А що значить надпис на вашій футболці? – звернулась вона до Чернетника. - Сучукрліт, то – Сучасна Українська Література, - почав той пояснювати Оленці очевидні речі. - Зрозуміла! – радісно вигукнула дівчина і безневинним голосом запитала, – А «руліт» - руська література? - Молодець, мала, - не розгубився Чернетник. – Один бал на користь мого діда. Відчувши мінімальну моральну перемогу Книжник вирішив перейти у наступ: - До речі, щодо того слова, з якого ми почали. Так, звісно, саме так у старослов’янській мові називалась сучасна буква «Ха». Але старослов’янська мова не є попередницею української. Вона навіть з іншої групи мов! - Дідо, дик, хто заперечує? Чи то ти вирішив переповісти мені перший семестр першого курсу? Зрозуміло, що то інша група мов, але ж і ти, мабуть, не заперечуватимеш, що саме її східні слов’яни юзали в якості літературної? Це навіть не шняга з Північної Америки. Культурні, освічені люди Київської Русі користувались саме нею. * * * - Олено Юріївно, а я теж пробую писати. Не могли б ви підписати мені книжку? Видатна українська письменниця, посміхнулась дівчинці, яка підійшла до неї із книжкою і не довго думаючи написала: «В середині кожного з нас живуть дві чарівні істоти. Книжник і Чернетник. Книжник – консерватор, пурист. Чернетник – новатор, блюзнір, нахаба. Книжник – традиція, збереження знань. Чернетник – експериментатор. Книжник ніколи не помиляється, бо знає як треба. Чернетник – не знає як треба, а отже часто помиляється. Книжник без Чернетника – застигла традиція, мертва. Чернетник без Книжника – хаос в якому життя неможливе. Нехай у твоєму серці знайдеться місце для них обох! Успіхів!» 22.05.2007
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Бєсподобно!
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Наталя Тисовська, 13-12-2007

Респект і уважуха!
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Камаєв Юрій Статус: Історик, 23-05-2007

"далі буде..."?
На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Волошка, 22-05-2007

Згенеровано за 0.0106589794159 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Книжник. Перезавантаження

Бєсподобно!

Респект і уважуха!

"далі буде..."?