Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2626
Творів: 47986
Рецензій: 92779

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Жіночий детектив

А квіти пахнуть зрадою (Розділ 2)

© Олена Павленко, 27-07-2020
Марта була вражена вчинком Кості до глибини душі. Мало хто міг так вчинити?! Та й чому?! 

Відразу ж рушивши до свого роботодавця, дівчина віддала йому гроші. Хоч Альберт довго вагався, все ж відпустив її. Користі з неї мало, а от говорить багато. За інших обставин він би спекався її, але вона була йому симпатичною. Мало таких чесних людей він зустрічав на своєму шляху. 

- Дивись не втрап у нову халепу!- застеріг її на прощання Альберт. Марта лише вдячно покивала у відповідь.   

 Вільною пташкою з легкістю на серці, Марта вийшла з клубу. Зустрічаючи новий день, вона почувалась нарешті щасливою. Її благання були почуті. Тепер вона має шанс змінити усе. 
- Костя, — повторюючи ім'я хлопця, дівчина міркувала, чи побачить його знову. Чи зможе віддячити йому за таку бажану волю.

Вона думала про свого рятівника й мріяла побачити його знову. Єдиним місцем, де вона вважала може його зустріти випадково був клуб. Хоч Марта і припинила працювати та мала вільний доступ до нього. Альберт не заперечував. І при першій же нагоді, а саме день народження подруги, Марта запросила дівчат до клубу. Сама вона навряд чи пішла б туди знову. 

Цього разу Марта в іншому образі: без перуки, маскуючого макіяжу та все ж страх пронизував її до кісток. Повертатися в місце де пережила приниження було бентежно. 

Дівчата потрапили до клубу без проблем. На вході їх зустрів Женька, один з охоронців та друг Марти, та провів усередину. Цей хлопець дуже допоміг їй, врятувавши від ганьби та приниження. Першого ж дня, зупинивши її у клубі, дав у руки пляшечку зі спеціальним засобом та прошепотів, що достатньо двох крапель до келиха, щоб клієнт заснув. На ранок вони нічого не пам'ятали, адже багато пили. Це допомогло їй змиритись з тим, що доводиться робити. 

Діставшись бару, дівчатка замовили випивку й випили кілька коктейлів. Тоді  відправились на танцмайданчик. У швидкому, ритмічному танці спливав час. І лише постійні погляди Марти на вхід привертали увагу дівчат.

- Ти когось шукаєш? - підібравшись ближче до неї, прошепотіла на вухо Соня.

- Ні,  - заперечила вона. Та продовжувала озиратися довкола. Потім вона непомітно втекла і підійшла до Женьки.

- Жене, агов, — через шум їй поводилося говорити голосніше.

- Що? - побачив її й підійшов ближче.

- Ти не бачив тут високого, чорнявого хлопця з тату на руці у вигляді ієрогліфу? - старалась описати символ, хоч і сама не знала, що означав той знак.

- Ні. Таких не було, — заперечно покивав й повернувся до роботи. 

Як не сумно було це визнавати та Марта розуміла, що стала заручницею долі. Вона могла б бути нахабнішою, та піти до нього додому, адресу ж чудово пам’ятала. Але що вона йому скаже. 

Можна б просто забути, але його погляд надовго засів в її голові. Тому чекала, що доля подарує інший шанс його побачити. Але походи в клуб були невдалими й після кількох спроб вона більше не ходила до клубу. 



***


З останньої спроби раптово натрапити на свого рятівника минуло кілька місяців. Осінь вже отримала свої права і користувалася цим, змінивши спокійний та прохолодний ранок на спекотний день. Повертаючись з занять Марта, прогулювалась парком. Вона любила його, бо кіоск з такою великою кількістю видань був тут один поблизу. Купивши собі кілька газет, вона присіла на лавці. Мала ще час до зустрічі з подругами у кафе, яке розташовувалося неподалік парку. Навчаючись на журналіста, дівчині доводилося весь час знайомитися з різними виданнями, щоб розуміти на чому кожен спеціалізується. ЇЇ постійним заняттям було дослідження преси. Саме тому її вважали кращою студенткою філологічного факультету, спеціальності медіа журналіст. Хоч інтернет-простір не зовсім приваблював Марту. Її мрією було працювати в газеті й вести колонку про різні цікаві події. https://slixy.co.nz

В одній з газет вона наткнулась на фото з клубу, де чорним по білому було написало про вбивство дівчини. Перечитавши кілька разів текст, вона все ще не могла повірити, що це правда. «Тіло Анастасії Чорненко було знайдено поблизу клубу з кількома ножовими пораненнями» - повторила вона вголос. Сльози дівчини вирвалися з її очей і потекли щоками. Витерши їх, вона відчула невідомість і ступор. Як діяти далі? Марта добре знала цю дівчину. Працювала з нею. Познайомилася в перший день. Вона одна з небагатьох, які розуміли її, а не відчували презирство. Настя з бідної родини, у неї хворіла мати, і тому їй доводилися заробляти таким способом. Це один зі шляхів швидко отримати великі гроші. «Боже!» Вона згадала про маму Насті й, зірвавшись з лавки, побігла до зупинки.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Анатолій , 28-07-2020
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.79482102394104 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …