Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2630
Творів: 48070
Рецензій: 92820

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Наукова фантастика

Під сяйвом зірок 15

© Сергій Рєпін, 17-10-2019
Реквієм
Покинувши орбіту Суламаї-11, де вона провела чотири доби, Блискавка мчала гіперпросторовим тунелем. Одній лише Лані був відомий пункт призначення, невідома їм точка у просторі. Нарешті зореліт вийшов з гіперпростору поблизу зорі класу М, яку земляни називали червоним карликом.
– В цій системі чотири планети, але на них немає життя. Всі вони знаходяться близько до зорі, в зоні припливного захоплення. Всі планети одним боком завжди повернуті до зірки. Денний бік постійно підсмажує радіація, а інший завжди занурений у холод вічної ночі – повідомив Арне.
– Я тут не фіксую жодних модулів Міаса, зірка і планети мертві – додала Сурі.
– Що ми тут шукаємо? – спитав Влад у Лани.
– Минуле, жорстоке минуле цивілізації планети Цекс.
– Я фіксую численні металеві уламки, їхня сигнатура нагадує сигнатуру технологій інсектоїдів, – приєдналася до розмови Малія.
– Вірно, це поле стародавньої битви. Одна з останніх битв стародавніх цексіан. Планетну систему не стали тераформувати, залишили як пам’ятник страхіття минулого, щоб майбутні покоління не забували про жорстоке минуле свого світу, – відповіла Лана.
Навколо були уламки, безліч уламків. Здалеку вони були схожі на скупчення астероїдів.
– Деякі кораблі були величезними, – тихо сказав Влад.
– Так, це лінкори, найбільші військові кораблі. Менші – крейсери, потім йдуть есмінці, фрегати, корвети. А ось уламки бомбардувальника, ще бувають штурмовики. Найменші – винищувачі. Військові кораблі принципово не змінилися до нашого часу, хоча технології з того часу пішли далеко вперед. Але військовий флот нині значно менший ніж тоді, коли відбулася ця битва.
– Як це було давно? – спитав Влад.
– За вашим часом, це 150 тисяч років тому, – після короткої паузи відповіла Лана, – після цієї битви цивілізація стародавніх цексіан остаточно занепала. Вона й без цього перебувала в глибокій кризі після загибелі Цекса.
– А коли загинув Цекс?
– 170 тисяч років тому. Дві величезні зорі на відстані всього 5 світлових років від Цекса оберталися одна навколо одної. Завдяки гравітації вони поступово зближувалися, їх обертання прискорювалося, і настав момент, коли цей танець смерті закінчився їх злиттям і велетенським вибухом. Радіація від вибуху вбила більшу частину живих істот Цекса. Потім ударна хвиля від вибуху змела в космос рештки атмосфери та океанів. З того моменту почалася жорстока боротьба за виживання. Інсектоїди передбачили катастрофу і встигли евакуюватися з планети. Але виявилось, що вони були занадто залежними від її унікальної та неповторної екосистеми. Для розмноження колоніям необхідно було періодично повертатися на материнську планету. Лише онги могли відносно стабільно існувати у космосі. Через обмеженість відносно придатних для існування світів між інсектоїдами почалися жорстокі війни. Спадок однієї з них ви зараз бачите.
– Доводилось неодноразово чути, що інсектоїди вимирали і штучний інтелект Міас вирішив їх врятувати радикальним способом.
– Вірно, він вирішив пересадити їх свідомість в штучно створені тіла. Проблема була в тому, щоб вибрати оптимальну життєву форму. І ось, одного разу, під час своїх мандрів одна із колоній бджолоподібних інсектоїдів наштовхнулася на Землю. Тут вони вперше знайшли розумну форму життя відмінну від них самих. Вчені інсектоїдів та Міас, який на цей час створив мережу інформаційних модулів оцінили потенціал цієї життєвої форми. Міас визначив, що антропоморфна розумна форма здатна швидко та легко адаптуватися до зовнішніх умов. А щоб звести до мінімуму суперництво та конкуренцію між різними видами цексіан, Міасу спало на думку створити для них штучні тіла за подобою землян, але з генетичного матеріалу взятого з різних планет і розселити їх окремо. Першими Міас створив аторі – використав вже готову схему земної ДНК і почав переселяти в них свідомість бджолоподібних цексіан. В якості лабораторії він тераформував дві планети біля подвійної зоряної системи неподалік від Землі. Ви їх знаєте під назвами Фрея і Тея. Потім були створені морі і мейзі на двох штучно створених планетах поблизу зірки відомої землянам як Епсилон Ерідана. Лорні, тріни і кріони були створені в зоряній системі, яку ви знаєте як Сиріус. Материнські планети Міас вирішив не чіпати, щоб не руйнувати екосистем, на штучно створених планетах відтворювались умови і екосистема досліджуваних планет і вже потім проводилися експерименти. Але був один вид, який Міасу не вдалося трансформувати.
– Онги, – промовив Влад Марчук.
– Вірно, онги, розумні таргани. Вони навіть на Цексі вели нічний, потаємний спосіб життя. Потім після загибелі планети їхні колонії розлетілися в різні кінці галактики. Коли Міас почав трансформувати інсектоїдів, онги покинули нашу галактику наважившись на політ на великих кораблях-вуликах до інших галактик. Часто політ міг тривати сотні і навіть тисячі років. Частина колоній онгів загинула під час мандрів, а частина досягла далеких світів. Через десятки тисяч років, коли Міас і Зоряна Федерація знайшли спосіб досить швидко мандрувати Всесвітом, наші кораблі в далеких галактиках час від часу почали натикатися на вцілілі колонії онгів. Більшість з них намагаються від нас ховатися, деякі ведуть себе агресивно, але всі вони не йдуть з нами на контакт.
– Але чому?
– Цей вид з підозрою ставився до всіх інших видів. Він був єдиним нічним розумним видом Цекса. Кріони, тріни та лорні були надто агресивними видами Цекса. Кріони взагалі були надзвичайно небезпечними хижаками, які тримали в страху всю планету. В той час, коли інші види могли хоч якось оборонятися, єдиним захистом онгів було вміння ховатися та камуфляж. Потерпали онги не лише від кріонів але й від інших видів інсектоїдів, які агресивно захищали свою територію. Міас навіть зараз не полишає надії все-таки трансформувати цей вид.
Блискавка здавалось непорушно висить серед уламків колись величних і надзвичайно точних механізмів.
– Я думаю нам слід рушати, це кладовище навіює надто сумні думки, – нерішуче сказав Влад.
– Я згодна, ми побачили все, що повинні були. Настав час покинути меморіальну зоряну систему. Я все це вам показую, щоб ви могли бачити правдиву картину появи, становлення та розвитку Зоряної Федерації. Нерідко в її історії були періоди неоднозначних і надзвичайно жорстоких процесів.
– Лано, а тепер куди ти нас поведеш? – спитав Тімо.
– В зоряну систему Герра-701. Я хочу щоб ви могли дізнатися побільше про синтетоїдів. На жаль я не можу показати вам мімікритів, оскільки вони мешкають за межами нашої галактики, а Блискавка не здатна пересуватися використовуючи портали в нейтронних зірках та чорних дірах.

Далі буде.....

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.90936303138733 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …