Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2564
Творів: 46603
Рецензій: 90910

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 47452, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.206.15.215')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Фантастика

Діалоги з Мумією 3

© Алла Марковська, 06-08-2019
Діалог третій

Кларк працював у своїй кімнаті над черговою книжкою. Розумова робота відволікала його від зайвих думок. Олрой, захекуючись, втиснувся у вузькі двері і ледь стримуючи емоції, акцентуючи увагу жестами, дуже тихо сказав:
- Ви повинні це побачити.
Кларк нічого не хотів бачити, та наче зачарований таємницями і дивами пішов за професором.
Олрой привів психолога до тієї ж оглядової кімнати, з якої вчені спостерігали за ненависним саркофагом. На моніторах чітко було видно, що скло стародавньої кам’яної домовини стало прозорим. Кларк обережно наблизився до екрану, вдивляючись у зображення того, що знаходилося за склом.
Професор бубонів за спиною Кларка:
- Я вчений, і те що відбувається, здається мені жартом.
- Ви прочитали написи, хіба там не було попередження, що мумія повинна регенерувати? - запитав Кларк. - Чи Ви не повірили древнім, і тому легковажно прочитали тільки саме інструкцію, у якій говориться, як відкрити цей чортів саркофаг? Заради чого, док?
- Заради науки, - спантеличено відповів професор вічним кліше вчених.
Кларк знову подивився на екран монітора, на те, що знаходилося у саркофазі. Ні, там не було чудовиська, у саркофазі лежав юнак у світлому одязі, смаглявий, з правильними тонкими рисами обличчя і довгим хвилястим волоссям. Дуже гарний юнак, худорлявий і довгоногий…
Для мумії, якій приблизно чотири тисячі років, він досить непогано зберігся. Зовсім не схожий на класичну висохлу мумію.
- Це єгиптянин? - запитав Кларк, розглядаючи неймовірний «жарт».
- Та, хто його знає, але от особисто мені здається, він якийсь інший. - Олрой з розчаруванням дивився на того, хто лежав у саркофазі. Бо до останнього сподівався, що там виявиться безцінна мумія. - Якийсь чужий, він мені не здається людиною, у нього замість нігтів - кігті.
- Добре, хоч голова людська, а не череп з витягнутими кістками, - посміхнувся Кларк, - мабуть, нас і справді розігрують? Там актор...
- Він не землянин, - вперто і похмуро заперечував лінгвіст, - я не фахівець, але він похований не за правилами Давнього Єгипту. Це не єгипетський одяг, на ньому немає золотих прикрас, як належить тому, кого поховали в такому дорогому і майстерно вирізьбленому саркофазі. І ще ... наші фахівці намагалися зробити рентген крізь скло, рентген його не бачить.
- Так, золота, на жаль, немає, - Кларк посміхнувся, - але держава Вам золото все одно не віддала б, отже нема про що шкодувати, - Олрой подивився на психолога зі злістю, а Кларк закінчив думку, - а рентген міг не взяти скло, самі ж казали, що воно міцне. Туди можна зайти?
- Можна, у захисному костюмі, - роздратовано відповів професор, і куди тільки поділася його доброзичливість, - я тут був весь час, розумієте? Я не відводив від саркофага очей. Ви думаєте, актор може пролежати в саркофазі без підтримки життєзабезпечення стільки років?
- Не може, - погодився Кларк, - але чому Ви думаєте, що це не землянин, звідки таке припущення у Вас, у вченого?
- Інтуїція. Але що вони збираються з ним робити? Навіщо ми відкрили цю домовину? Хто цей хлопчик? Чому його звинуватили в спробі знищити Всесвіт? - Олрой жадібно вдивлявся у зображення на моніторі. Вдивлявся, і не розумів.
- Ось і я не можу зрозуміти, навіщо Ви відкрили цей саркофаг. І чому немає тут людей зі зброєю? Так, про всяк випадок, - Кларк дозволив собі трохи роздратуватися. Всередені емоції вирували, але вмів тримати себе в руках.
- Тут є зброя: автомати, кулемети з дистанційним управлінням. А в сусідній кімнаті чергує десять солдат, готових до всього, вони, напевно, навіть сплять у спорядженні.
- Розбудити і розстріляти, - дивувався Кларк, - Саме так діють допитливі люди, коли хочуть познайомитися з чужинцями.
- Що хочете Ви, Кларк? - Олрой з цікавістю і злістю подивився на психолога.
- Я хочу додому, - відповів психолог.
- Вам не цікаво? Це ж безпрецедентний випадок! Ви такого за все Ваше життя більше не побачите. А Ви тільки і хочете, що додому?! - Олрой зірвався на психолога.
- Мені до чортиків страшно, люб'язний док, - зізнався Кларк, - повірте моїй інтуїції, тим більше - я емпат, і всі ці автомати, кулемети, солдати мене нітрохи не заспокоюють. Тому що, люб'язний док, цей, як Ви висловилися, хлопчик - він і справді не людина.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© ВЛАДИСЛАВА, 08-08-2019
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.1811389923096 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …