Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2557
Творів: 46474
Рецензій: 90669

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Фантастика

Діалоги з Мумією

© Алла Марковська, 12-06-2019
Редактор та Перекладач: Вячеслав Нетецький

Діалог перший

Глибока шахта.
Тьмяне світло ліхтарів.
Скриплять троси ліфта.
Кларк Пречет заплющує очі. Віддаляючись від поверхні, він починає рахувати секунди та метри. Нагорі дме гарячий вітер пустелі, переносячи розпечений під променями невблаганного сонця пісок.
Кларк Пречет обдарований телепат, за фахом — психолог. Для його роботи телепатія — безцінний дар, але Кларк, ретельно приховує це від іменитих пацієнтів. Зате дар добре відомий таємній та безіменній організації, яка й запросила Кларка на секретні розкопки.
Він увійшов до ліфта між лапами байдужого до всього Сфінкса, не маючи відповіді, навіщо його привезли до Єгипту. Два, що супроводжували у напіввійськовому одязі мовчали. Кларк почав побоюватися, що хтось хоче поховати його під стародавнім пам'ятником, пригадуючи потенційних ворогів. Та їх у молодого психолога поки ще не було.
Ліфт зупинився. Зовсім очманівши від тісняви, Кларк почав задихатись, і не відразу зрозумів що стоїть у добре освітленому тунелі. Гладкі стіни здавалися скляними, віддзеркалювали людей, створюючи живі тіні. Супровід повів психолога кудись углиб таємничого підземелля, один мовчазний попереду, другий — за спиною.
Психолог намагався не думати що над головою у нього багатотонні монументи. Він вмів заспокоювати інших, та складно було заспокоїти себе. Паніка причаїлася і ладна була атакувати у кожну мить.
Тунель розширювався, склепіння піднімалися. І ось Кларк відчув, що дихати стало легше. Висота від підлоги до стелі займала близько двох метрів. Кларк зауважив кілька відгалужень. У бічних тунелях було темно. Це був справжнісінький лабіринт, у якому легко заблукати з часом перетворившись на тінь.
Тунель закінчився й розширився, очі засліпило яскраве біле світло. Кларка провели під квадратним склепінням з чорного граніту у зал білого мармуру. Довжиною і шириною зал був метрів десять, а вгору вісім метрів. Дивовижно гладенькі стіни, ні стиків ні швів наче цей зал вирізано всередині величезного мармурового пласта.
Мабуть, якби Кларк був єгиптологом він одразу б зрозумів різницю між пірамідами нагорі й лабіринтом унизу, зал не відповідав архітектурним канонам стародавнього Єгипту, і так само не належав до інших відомих прадавніх цивілізацій. Простий і водночас неможливий, жодного малюнка, ієрогліфа, чисте повітря й немає пилу.
Провідники ненав'язливо покашлювали, залучаючи увагу молодого психолога, бо він стояв посеред білого залу з відкритим ротом, розглядаючи стерильні стіни. Сучасна людина — Кларк, не звернув уваги ще на одну особливість мармурового залу. Приміщення освітлювалось білим світлом. Під високою стелею світилася якась субстанція, газ чи інша матерія, що виробляла енергію тепла і світла.
Кларк підкорився наполегливим супроводжувальним, і пішов за ними. «Напіввійськовий», йшов, здавалося, у закриту стіну. За мить у стіні утворився квадратний темний отвір, неначе за допомогою якогось невідомого чародійства. Та насправді два камені непомітно і беззвучно від'їхали у сторони, не утворюючи навіть зримих стиків. «Напіввійськовий» безстрашно увійшов у отвір.
Гордий англієць, не хотів, щоб його підштовхували. Пройшов крізь темний отвір до залу із чорного мармуру, де на чорних лискучих стінах вирізьблено страшнючі барельєфи. Освітлення неяскраве, наче вечірні сутінки. Вдивляючись у стіни, Кларк почав розрізняти пащі з іклами, звірині морди, перетинчасті крила драконів. Жахливі зображення зі страшного сну, від яких мороз йшов по шкірі. Кларк не вірив у монстрів, навіть міфічних, але оцінив вправність майстра.
Ті що супроводжували залишилися стояти біля входу у чорний зал. Кларк запитав у них:
- Навіщо ви мене сюди привели? - англійцю здалося наче з голосом зал чорного мармуру забрав у нього частку душі.
- Плита, — відповів «напіввійськовий».
- Що «плита»? - здивувався психолог. Озирнувся, під ногами чорна гладка підлога, що відбивала фігуру Кларка, він наче роздвоювався, був одночасно у двох світах. У тому іншому світі, наче у казці, тіні людей ходили головою вниз. Посеред мармурового залу знаходилося підвищення. Чорна квадратна плита виступала з підлоги на півметра.
- Що це значить? - перепитав Кларк, підходячи до плити. Вона здалася йому холодним болісним надгробним каменем.
- Ми привели Вас сюди, щоб ви просканували плиту, — голосом робота відповів один із супроводу.
Кларк знизав плечима, розуміючи, що більш конкретної відповіді та більш детальної інструкції від цих виконавчих бовдурів з беземоційними обличчями він не отримає. Накази в їх головах зафіксовані тільки у свідомості. Телепат сів біля плити, торкнувся її рукою, прошепотів,
— Я читаю думки живих, а це могила, — і несподівано відчув, що там, під плитою, є думка. Жива думка. Кларк закрив очі й не повірив побаченому...
А побачив він: зелене небо, гори, а ще — місто біля підніжжя гори з різнокольоровими будинками. Там був величезний корабель, що йшов на посадку. Кларк відсмикнув руку, потім знову несміливо торкнувся плити. Він побачив, як стрімко летить вгору, в небо, долає атмосферу. І ось він у відкритому космосі, і бачить далекі зірки.
Але видіння припинилися. Кларка заблокували. Він не міг зрозуміти, з чим зіткнувся. Може, ця плита — портал у невідомі світи, і він побачив те, що бачив хтось невідомий, пов'язаний з порталом?
Як не намагався Кларк не зміг більше нічого побачити. Залишилося тільки відчуття глибокого простору і нового знання.
Кларк підвівся з теплої мармурової підлоги. Супроводжувачі мовчки повели його назад через білий зал до тунелю. Здається, він виконав своє завдання.
У тунелі Кларк зіткнувся з невисоким повним чоловіком в окулярах, що стрімко вибігав з бічної гілки. Чоловік оторопіло подивився на похмурих «напіввійськових», і посміхнувся Кларку. А потім простягнув психологу руку.
Високий стрункий Кларк здивовано дивився на незнайомця, він почувався хворим, його мозок немов побував десь далеко і не хотів повертатися у реальність.
- О, молодий чоловіче. Вітаю, вітаю, — заговорив незнайомець, — Мене звуть Олрой Кенінгтон, я лінгвіст, мовознавець, доктор філософських наук, теолог і інше, інше, інше. А Ви? – швидко запитав вчений,
— Кларк Пречет, психолог, — назвався Кларк, і з задоволенням спостерігав, як розчаровано опустилися куточки пухких губ професора.
Але Олрой був занадто інтелігентним, та ще й оптимістом, він швидко прийняв інформацію, не задаючись питанням, навіщо в цьому древньому комплексі психолог. Його голос зазвучав радісно і гостинно:
- Я дуже радий, дуже радий. Дивне місце, дивне, чи не так? І хоч я не розумію, навіщо тут психолог? Але так, я дуже радий.
Супровід терпляче чекав поки вчений закінчить розмову з психологом. Кларка думки Кеннінгтона не цікавили — не етично, та й завдання у нього такого не було.
- Ця споруда і справді давня? – жартома запитав Кларк, — чи її побудували для Голлівуду?
- Не сумнівайтеся, молодий чоловіче, не сумнівайтеся. Імовірно цей мармуровий лабіринт побудували ще до будівництва пірамід, архітектура тут абсолютно не класифікується. Ми намагаємося розшифрувати написи на стінах у тих залах, де вони є, але поки нічого не розуміємо. Тут є зал, куди складали записи на глиняних табличках, на папірусі й навіть на папері, але папірус і папір зотліли, тільки молекулярний аналіз допоміг визначити, що пил по кутах літописного залу — це залишки древніх рукописів, тут, на жаль, прекрасна вентиляція. Ох, скільки ми могли б дізнатися... яка втрата.
- А написи на стінах, адже їх можна розшифрувати? - спробував втішити вченого психолог Кларк. - І глиняні таблички.
- На глиняних табличках ми виявили міфи про людей з неба, про війну богів про вбитих драконів, про великі вогні та великі води, про перемогу над темрявою. Це поетичні оповіді давнини, в яких ще потрібно знайти відгомін реальності, — Олрой захопився, його відповіді нагадували лекцію.
"Напіввійськові" раптом ожили та вказали Кларку йти в сторону ліфта. Олрой відразу відступився, вибачився і поплентався в інший коридор.
Коли Кларка підняли на поверхню, до нього підійшов керівник проект. Кларк відчував дивний трепет перед цим високим чоловіком. Він не міг прочитати думки начальника, особливо під його важким поглядом.
- Що Ви можете мені сказати? - запитав Удав, прізвище якого було Смітт.
- Про плиту? - перепитав Кларк, збираючись з думками.
- Ви можете мені розповісти все що побачили у підземеллі, — сказав Удав, підбадьорюючи Кларка.
Кларк чесно розповів про видіння: про зелене небо, гори, різнобарвне місто, чужі зірки, що його блокували, а ось припущення про портали він не висловлював, очікував, що містер Смітт сам хоч щось пояснить. Удав тому і був Удавом, що йому складно ставити питання.
- Добре. Можете повертатися до своїх справ, я покличу вас, коли будете потрібні, — сказав Удав і пішов. Просто повернувся і пішов.
І Кларк, відчуваючи себе обдуреним і розчарованим, поплентався до машини в оточенні липучого конвою «напіввійськових».

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.87482714653015 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …