Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2528
Творів: 45598
Рецензій: 89227

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Авторська проза

Ястрибок

© Адольф Гарі, 26-10-2017
Ястрибок.



Я хворів. В лікарні неподалік західного передмістя, я стояв біля вікна з набитим тампонами носом, і уривчасто дихав та зволожував рота язиком.
В мене була лихоманка. Вчора у вечері, висока температура спричинила сильну носову кровотечу, котру вдалося погамувати тільки о півночі. А сьогодні, я вже стояв біля великого вікна лікарні збудованого ще поляками, на мальовничому пагорбі засіяному саджанцями молодого бука.
Йшов дощ. Йшов дощ, а я стояв і дивився як він йде. З кінця палати доносився гомін статечних чоловіків, які гомоніли про страви, і один з них доводив, що найсмачніший сир він їв тільки за Польщі, в молодості. У найпшиднєйшій молодості, котра овіяла і його надією на щастя. В нього був діабет. І мені здавалося, що він ось-ось, якось сумно помре, збагнув головне і захопивши цю нитку з собою, у самість смерті.
З ранку, коли стало легше, і я відлучився на сніданок, мені зробили прикрість. Я зрозумів це одразу як тільки-но повернувся до ліжка і побачив, що моє простирадло обісцяне. Воно було не моїм, я був сухий. Мені його підмінили. А підмінив мені той чоловік з землистим не голеним лицем, в котрого була хвороба, яку він так і не зміг подолати. Мені було десять, і я пішов сперечатися з медсестрою шукаючи справедливості, та вона стояла і співчутливо мовчала. Про що вона думала? Білизну в лікарні міняли що п’ять днів. В мене залишилося два. Я скинув загиджене простирадло до долу, і вирішив спати на ковдрі, зовсім не прикриваючись. В палаті було тепло.
Я стояв біля вікна і думав про того ястрибка, що лютував по війні у нашому місті, відшукуючи винних для радянської влади. Моралістом я ще не був, і думки мої торкалися тільки смерті. Його застрелили тут, на тому місці, де зараз спав чоловік, що обісцявся в ночі. Йому просто прострелили голову, одного травневого ранку, коли він одужував після ножового поранення в живіт. Цю історію розповів мені батько.
Як до лікарні під’їхав армійський бобік, і офіцер в формі НКВД сказав:
- Прієхали повідать своєго товаріща!
- Прошу панове, - відповів лікар, - але не довго, він ще слабий.
Офіцер зайшов до палати, і склавши долоні до купи всміхнувся:
- Пух, пух!
Далі вихопив револьвера, і вистрелив ястрибкові прямо в голову, декілька разів, так, що череп розлетівся вдрузки змастивши мізками та кров’ю кут палати, покритий біло-синіми шпалерами.
- До свіданіє.- люб’язно промовив офіцер виходячи до скам’янілого від жаху лікаря та медперсоналу, і розуміння того, що біда пройшла поруч, верталося до них помалу, потрохи спонукуючи їх до дії.
- Бандерівці!- прохопився хтось.
Так. То були бійці УПА. І хто зна, можливо і вони склали свої голови біля якогось карпатського села.
Стало тепло. Дощ вщух. Земля висохла. Тампони витягли з носа і я вільно дихав. Закутавшись у лікарняний халат, я вийшов на пагорб, і під вже літнім вітерцем дивився на старе місто. Раптом мені здалося, що і в мене стріляють. Я впав наче підкошений, і покотився по схилу до низу, чіпляючись за саджанці, по свіжій траві, розкинувши руки.
Тоді я падав так ще багато разів, і кожного разу зазнавав неймовірної втіхи, що шпаринами підіймалась до серця, зі стегон.


Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 4

Рецензії на цей твір

традиції нквд

© Оксана Яблонська, sevama, 05-11-2017

[ Без назви ]

© Avtor, 28-10-2017

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 32 відгуків
© Катерина Омельченко, 28-10-2017

[ Без назви ]

© Валерій Хмельницький, 28-10-2017

Гидка кон'юнктурщина

© Вальтер Скотт, 28-10-2017

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© , 27-10-2017

втішний бонус

© Богдан Горгота, 27-10-2017

[ Без назви ]

© Валерій Хмельницький, 27-10-2017

[ Без назви ]

© Сергій Двірний, 26-10-2017

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 13 відгуків
© Яна Устимко, 26-10-2017
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 2.2103269100189 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Перехрестя жіночих доль крізь століття
Саме так можна коротко описати події  книги Наталії  Тисовської «Київські канікули». Кмітлива американська …
Що може бути ніжнішим за «Ніжність»?
Шеф Наталі мав звичку щоранку читати у словнику визначення якогось слова. Коли вона увійшла до кабінету, …
100 історій про дівчачу силу
Книжка, яка надихає неймовірно велику кількість дівчат і жінок, дає змогу повірити в себе, своє покликання, …
«Сліпі убивці» вигаданих і справжніх світів
«Сліпий убивця» Марґарет Етвуд — приклад «шизофренічного» наративу, у якому один герой розпадається …