Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2471
Творів: 44367
Рецензій: 86701

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Альтернативна проза

Камінці та олія

© Щєпкін Сергій, 21-04-2017
(східна притча)

Одного разу до живого Будди прийшов юнак, він плакав і тремтів: «Життя мені в подальшому не буде, як не відмолю гріх своїх батьків! Помер мій батько, швидко і раптово, не встиг жерця я запросить у двір! А от тепер вони так просять дорого, немає таких гро́шей в нас, повір! А як же відмолити всі гріхи його? Хто виконає правильний обряд? Невже після  всіх лих життя свого не буде батько на тім світі рад? Невже він не підніметься до раю? Невже в небесне царство не ввійде? Невже впаде у пекло? Я благаю, допоможи, я силую тебе!»
Послухав Будда плач той, та і каже : «Неси мені два горщика із глини, в один наллєш олії і зав’яжеш, та так, щоб не боятись перекинуть. У другий камінців насиплеш жменями, і теж зав’яжеш, щоб не випадали, візьмеш все те, та і прийдеш до мене, підем до озера обряд рядити далі»
Юнак зраділий все зробив як треба, і вже через годину прийшов знову. До озера пішли і біля берега втопили оба горщика під воду.
«Тепер розбий їх довгою жердиною!» – і Будда дав жердину юнаку. Юнак розбив, і вже через хвилину від Будди почув мову ось таку: «Тепер піди до будь-яких жерців, і скажеш, що за гроші я волію, тим співом, що відспівують мерців, хай відспівають мені камені й олію. Нехай олія спуститься на дно, а камені нехай спливуть угору, для їхніх сил це буде все одно, що відпустить гріхи смертельно хворому».  «Але ж каміння тяжче, ніж вода! Це у природи є такі закони! Не плаває каміння, а шкода́, так само, як олія не потоне!». «От бачиш, ти лиш трохи зрозумів – закон, який ніколи не старіє, а далі осягнути не зумів, що той закон на все на світі діє! Якщо твій батько все своє життя робив діла важкі, немов каміння, – на дно впаде, яке тут каяття? І хто його ізвідтіля підніме? А як діла його легки́ми всі були, то злине вгору, навіть не молись, він не побачить мулу та золи, і хто, скажи, потягне його вниз?»

***

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.32088685035706 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

«Звичайні незвичайні священики»: віра, що нас єднає
Лагідна зима. Не та, що вдовицею виє в щілинах і кидає кусні мокрого снігу в шибки. А тиха, світла і м’яка, …
Джон Ґрішем «Фірма»: інтелект одного проти могутності сотень
У молодому віці кожному хочеться усього й відразу. З роками людина розуміє, що так не буває, але до цього …
Що це за дитячі книги з різними витребеньками?
На українському книжковому ринку досить багато якісної спеціалізованої літератури для дітей. Хочемо …
Вікторія Авеярд «Багряна королева»: зрадити може будь-хто [рецензія]
У жанрі фентезі регулярно з’являються новинки, варті уваги. Одна з них — серія «Багряна королева». Дебют …