Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50955
Рецензій: 95697

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 40450, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '44.222.63.67')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Авторська проза

Якось у Польщі...

© Попович Роман, 13-03-2015
Якось у Польщі…
Можна тільки дивуватися наскільки швидко люди піддаються дресурі. Тебе учать виконувати не складні завдання. Вигинаєшся дугою так, щоб твої сідниці стали її вершиною, однією рукою розгортаєш бадилля огірків, іншою – їх же зриваєш. Або ж лізеш на драбину, або металічну підставку, що нагадує сани, затискаєш в долоні яблуко, вказівним чи великим пальцем затискаєш хвостик і тягнеш до гори. Однією і іншою рукою. І так по одинадцять годин. Щодня. З часом твої руки доходять до автоматизму настільки, що самі можуть виконувати не складні рух по схемі «схопив, затиснув, поклав у відро». А тим часом можна себе уявити за сотні кілометрів, в Україні. Серед сім’ї, або в магазині із ще не заробленими грошима.
А збоку, час від часу чути дивні звуки чужої мови: «uwaznie» «szybko», які я, як новачок, часто просто вгадую. Голос Евеліни. Її звати Евеліна. Їй двадцять п’ять чи двадцять шість років. Карі очі, русяве волосся і шикарний загар від постійної роботи в полі. Хто знає? В іншому місці при інших обставинах я б може запросив її посидіти разом, за чашкою кави поговорити. І то нічого, що її польську я розумію швидше не завдяки словам, а через вираз обличчя і рухи рук. Хто знає, можливо я б закохався в неї. В її дещо приплюснуте обличчя і орлиний ніс. Хто знає…Але вона для мене завжди залишиться роботодавцем. Людиною, що платить гроші за те, що я безкінечну кількість разів повторюю прості дії – схопив, зірвав, поклав зірване в відро. Вона мій бос. А у начальника, як відомо, немає статі, ні віку, ні права на любов із сторони тих, кому він або вона платить.
А між іншим, я уже не курив більше, ніж два тижні. Пам’ятаю, остання сигарета пішла з димом на п’ятий день роботи в Польщі. Була ніч. Велике подвір’я панського маєтку, добре освічене лампами, наче розкиданими то тут, то там. Я і мій друг Іван стоїмо, куримо, розмовляємо і п’ємо пиво. Кожен з нас викурює останню свою сигарету із двох пачок з України. Він мені розказує, що плювати йому хотілося на гроші. Він не витримує фізично. Увесь словниковий запас Івана іде на те, щоб мене переконати повернутися в Україну. Я кажу, що залишуся і продовжую мовчати. А сам думаю: «Якого біса! Ми розуміли, що їдемо не в п’ятизірковий готель на відпочинок. Досить жити ілюзіями, що кожен з нас чарівна, неповторна особистість і що цей не доведений факт автоматично дає тобі право на щастя. Ти не незамінний. Один із тисяч, яківиконують вправу на витривалість, повторюють прості дії безкінечну кількість разів. Робота – це не ти. Це те, за що тобі платять гроші. Не більше і не менше». Але я цього йому не сказав. А потім він поїхав. Падав дощ. Ми не працювали. Приїхав білий мікроавтобус. Він сів і поїхав. Ія пожалів, що не сказав йому усього, що думав.
Згодом, в різний час, при різних обставинах, з моєї кімнати виїхало ще троє людей. Повз мене проходив «живий» конвеєр людей. Вони прижають, заселяються в кімнату. Ви приживаєтесь. Наводите «спільні мости», притираєтесь в роботі, разом готуєте. А потім, через тиждень або два, вони їдуть. Хтось не витримує фізично, хтось морально. Хтось просто знаходить кращу роботу. І ти починаєш розуміти що таке самотність. Коли ввечері після роботи чи зранку, перед роботою, чуєш тільки монотонний шум роботи холодильника.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 3

Рецензії на цей твір

Понабирають по оголошеннях...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Вадим Дідик, 17-03-2015

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Михайло Нечитайло, 15-03-2015

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Юлія Хотин, 14-03-2015

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Viktoria Jichova, 13-03-2015
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.98526000976562 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …