Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2626
Творів: 47981
Рецензій: 92776

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Мініатюра

ПОВЕРНЕННЯ?

© Анізія, 09-06-2014
Одеса зустріла нас туманом. Сонце вставало просто з моря, все довкола було ще таким сонним. Туман, як  розлите в повітрі молоко, крізь яке просвічували перші сонячні промені,  нависав над головами, пригладжував  кучері ,  падав на плечі , сковував думки, і ті аж злипалися в голові від того безпросвітного вранішнього мороку. Поїзд прийшов до Одеси  на світанку і ми, ще такі сонні, одразу потрапили в обійми липкого туману. Ми вперше  їхали відпочивати, вперше – на море. Та ще в українську Венецію - Вилкове. Місто  на воді. Знаходиться воно  в 180 км від Одеси, на кордоні з Румунією на території Дунайського заповідника. Тут  Дунай упадає в Чорне море. Нам треба було добратися до Морського порту. Далі дорога   пролягала морем.   Але  ми мали ще час.  Хотілося побачити Одесу і нам не могла перешкодити мряка.
Ажурні  акації  та широколисті катальпи   намагалися втримати той туман. Перші сонячні промені  пронизували його і  краплини води блищали, як діаманти, у кронах.    Широкі вулиці, легка архітектура: будинки з високими вікнами і просторими балконами. А за ними - море. Ми ще його не бачили, але відчували, як воно дихає, вовтузиться, б’ється об берег, намагаючись вирватися з тісних  бетонних  обіймів.
І раптом.. Я зрозуміла, що я тут була. Що   ті вулиці мені до болю знайомі. Той запах…Запах моря, йоду, риби…
Чи потрапляли Ви у ситуацію, коли чітко усвідомлювали, що це вже було з Вами? Що Ви бродили цими вулицями, що Ви тут усе знаєте? Пам’ятаєте…Розумієте, що Ви вперше у цьому місті, а пам’ять не погоджується.
Я в Одесі була вперше.  І в той же час  я  тепер твердо знала, що я тут була. Що я бігала тими вулицями. Ось ця підворітня. Ось цей будинок..
Кажу чоловікові, що я тут  була, він дивиться на мене:
- Коли ж Ти могла тут бути, говорила, що ніколи не була на морі.
Сама не розумію. Так, я у цьому житті ніколи не була в Одесі. Але я тут була.
-Знаєш, зайдемо  сюди. Тут, на подвір’ї, розвішані неводи, сіті. На стільчику завжди сидів дядько Валерій і ремонтував ці сіті.  Наше вікно  було на першому поверсі.  Квартира пахла морем, рибою. Той запах мені сниться часто.
Чоловік погоджується не одразу, мовляв, діти, а вони ще  малі: дочці  шість, а синові дев’ять років, і так втомилися. Треба десь присісти, відпочити. Нам треба  сісти на тролейбус №10, добратися до порту.  Але мене щось тягне  на те подвір’я, у ту підворітню.   Ось  цей поворот. Тут має бути ніша у стіні. У цій ніші невеличкий якір. Кажу про це чоловікові, він дивиться недовірливо. Але вже заходимо. У стіні ніша . У ній заржавілий від часу чи запорошений  тягарем літ  якір.
А  все подвір’я, о Боже мій, завішане сітями. Важкими.   І той запах. Важкий. Знайомий. На стільчику сидить чоловік і латає сіті.  Несміливо підходжу:  
- Дядько Валерій?
Незнайомий чоловік зводить голову , його рука з величезним гачком чи голкою завмирає:
- Ви знали мого батька? Але його нема вже  майже двадцять років.
Мені щойно минуло двадцять вісім. Як могла я його знати. Але ось це вікно. Я знаю розташування  кімнат, вони прохідні. Знаю тут усе. Воно мені рідне.
У вікіпедії написано, що з явищем дежавю зустрічалося майже  97 відсотків людей. Я – якась  мільйонна частинка  тих відсотків.
Але чому так заболіло щось коло серця? Чому пам’ять гарячково   намагається щось пояснити, підказати…. На очі навертаються сльози і ми йдемо далі.
Це був  прекрасний відпочинок. І хоч минуло вже стільки літ, а я не можу забути ті відчуття, ту радість повернення і страх. Страх  перед невідомим і незрозумілим. Що це було? Повернення в минуле?

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 4

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Любов , 16-06-2014

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Юлія Хотин, 12-06-2014

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Анна Edelweiss, 12-06-2014

хай мені присниться Одеса

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Саландяк Я Анонім, 11-06-2014

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Олена , 10-06-2014

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Юрій Кирик, 10-06-2014

Вірю!!!

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Nina, 10-06-2014

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Мессіна, 10-06-2014

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Михайло Нечитайло, 10-06-2014

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Viktoria Jichova, 09-06-2014
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.99415993690491 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …