Улянка сьогодні увесь день чула, що в суботу має прийти у гості якась таємнича пані. Усі – вдома і на майданчику, і вихователька в садочку, і бабуся Маринки казали про якусь загадкову леді… Та от Улянка все ніяк не могла зрозуміти, що ж то за пані? І от вирішила запитати у матусі.
- Мамусю, а хто в суботу до нас в гості приїздить? – піднесено запитала дівчинка, бо дуже любила гостей.
- В суботу? Приїздить? – здивовано запитала мама.
- Ну, так – почала пояснювати мала – усі говорять, що в суботу має завітати до нас якась пані. Кажуть, вона дуже молода та вродлива, а ще дуже поважна та має багато подарунків. І ще її чекають лише раз на рік. Хто вона? – ще з більшою цікавістю запитала донечка.
Матуся відразу зрозуміла звідки «вітер повіяв». Адже дійсно, що усі вдома та в садочку, давно вже чекають на цю панянку. Бабуся тим часом непомітно підморгнула мамі, щодо цієї гості. І мама відповіла:
- Доню, послухай… Ми дійсно, очікуємо гостю. Але вона не така як ми…
- Не така як ми… - перервала донька маму.
- Ні, вона не людина, не жінка, не пані. Дуже часто дорослі так називають деякі явища, предмети, події. Наче порівнюють з людиною. Подивися на календар… яке число буде у суботу?
- Перше – киває донька.
- А місяць? – запитала ще мама.
- Березень – відповіла доня.
- Тож, в суботу буде перше березня, а отже наступить весна. От і тоді і прийде ця пані Весна. Вона і буде нашою гостею, на яку ми так довго чекали.
Тепер Улянка точно знала на кого так чекають у суботу. І сама також чекала. А ще вона довідалася, що пані Весна дуже молоденька. Майже така сама по віку як Улянка. І дівчинка підбігаючи до мами завжди казала :
- Мамо, ось твоя Весна прибігла!
