Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2584
Творів: 46982
Рецензій: 91390

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Постмодерн

Я. Бог, Достоєвський

© Джеррі, 29-04-2013
Колись давно нас переконали, що є Він, і щоб, справитися з невизначеністю, нам залишається сподіватися лише на Нього. Потім нас переконали, що Шлях до Нього, яким би ім'ям Його не називали, стає коротшим, якщо взаємодіяти з Ним через «посередника». «Посередник» будує офіційні установи - Церкви, приймає пожертвування, відпускає гріхи, бореться за чисельність пастви, вчить шанувати священні писання. «Посередник» обіцяє нам райське життя після смерті. «Посередник» наділяє себе духовною владою. Але «Посередник», який узяв на себе всі Його повноваження - самозванець, бо з Ним можна спілкуватися безпосередньо. Саме Він створює всі реальності і світи, факти та інтерпретації, карти і моделі, хаос і порядок. Саме Він, як сказав Альфред Джері, - це найкоротша відстань між нулем і нескінченністю. Він - це ...
Т. Лірі, М. Стюарт
  Деструктивні психотехніки.
  Технології зміни свідомості в деструктивних культах.

Я, Бог і Достоєвський
Не встиг я оговтатися, як Рома різко скочив із ліжка і закричав:
- Творець тут! Творець з нами! Творець тут! Всевишній з нами!
Обійнявши всіх, крім мене і Колі, творець через тіло Романа почав говорити тихим спокійним голосом:
- Я так радий вас бачити, діти мої. Так прекрасно, що ви всі тут. Які ви молодці. Гарних людей бачу тут я. Ви йдете по шляху духовного розвитку і це прекрасно. Це радує мене. Може хтось хоче мені щось сказати?
Саме зараз я зрозумів, що подібних речей я в житті ще не бачив. Переді мною стоїть хлопець, який годину тому випив настій на мухоморах, а 10 хвилин тому чистий декстомітрофан. І тепер, представившись богом, він розповідає нам свою «істину». Але про все по-порядку.
Матеріалістична медицина ставить хрест на святому Павлі, називаючи його епілептиком, а всі видіння по дорозі в Дамаск поразкою нервового центру потиличного відділу кори головного мозку. Скептичні психіатри оголошують святу Терезу Авілльскую істеричкою, а святого Франциска Ассизького - спадковим дегенератом. Божественні одкровення палаючого куща на горі Сінай, перетворення палиці в змію, тимчасове ураження проказою руки Мойсея втрачають свою значимість при ознайомленні з працями Курта Шнайдера по шизофренії. Втім, давайте згадаємо, що думка психіатрів - лише одна з багатьох інших думок, і не варто ставитися до неї, як до істини в останній інстанції.
Про Рому я почув від свого знайомого музиканта Саші. Свого часу він грав The Doors та Nirvana у мене на презентації першої книги, і я захотів з ним поспілкуватися ближче. Він розповів, що живе в однокімнатній квартирі зі своєю дружиною Олею, їхніми друзями Ромою і Жанною в компанії чотирьох котів. Вони весело проводять час, спілкуючись з божествами, духами, історичними особистостями, які колись населяли цей та інші світи. Рома володіє парапсихологічними здібностями, які надають йому змогу приймати в своєму тілі тимчасових відвідувачів. За більш детальною інформацією він порадив звернутися до своєї дружини, яка цікавилася духовними пошуками набагато глибше від нього.
Повноцінне знайомство з цими чудесними людьми, які досі відіграють для мене важливу роль у житті, сталося на мій день народження, на який я їх запросив ненароком зустрівши на книжному ринку. Розмови в той дивний вечір, коли вони завітали до мого друга Колі на квартиру, велися, в основному, навколо Роми, його екстравагантних здібностей та вчення, якого він притримувався. Ця дивна доктрина була родом з Росії, вигадана матір’ю та її дочкою, які називали себе контактерами із світом вищих духів.
Перебуваючи в той час у духовних пошуках сакрального початку всесвіту, я з цікавістю поглинав надану інформацію. Масла у вогонь підлило зізнання Олі, що Рома вже зв’язувався з вищими духами стосовно мене. Ті відповіли просто та лаконічно «Можете йти спілкуватися з ним. Він вже готовий сприйняти дану інформацію». Після розповідей, що вони встановлювали контакт з Джимі Хендріксоном, Майклом Джексоном, Ісусом, Буддою в пам’яті відразу пригадалися сторінки роману «Покоління Р» Віктора Пєлєвіна, де, набравшись сміливості, Вавілен Татарський розпитує про нові рекламні концепції у Ернеста Чегевари. Що знав Віктор Олегович чого не знаю я?
Ромина дівчина Жанна володіла даром бачити третім оком. Коли дух вселявся в Рому, вона могла бачити його, перемальовуючи собі в зошит. Часто вони просто сиділи посеред кімнати і ділилися враженнями про духів, які завітали у наш матеріальний світ. За їхніми відвертими переконаннями, вони їх бачили та могли відчувати.
Визначившись з датою, ми домовилися організувати нам з Колею сеанс спілкування з Всевишнім поєднаний з вживання настойки з висушених мухоморів. Як молодого письменника мене також цікавила можливість поспілкуватися з покійними геніями літератури. Орієнтуючись на згадане «Покоління Р», я обрав Достоєвського, чий роман «Злочин і кара»  перечитував двічі.
У той день дорогою Коля був абсолютно спокійний. Мене, навпаки, увесь день тривожили дивні думки.
- А якщо це назавжди змінить наше життя? – питав я його.
- Тоді так і буде, - скептично відповідав він.
Переступивши поріг квартири, ми відразу оцінили дивну атмосферу цього приміщення. Прекрасна бібліотека, звідки я досі беру книжки, фотографії Курта Кобейна, Майкла Джексона, полотна незакінчених картин, старий програвач, куплених оптом платівок Beatles та Rolling Stone. Вдома були лише Саша і Оля, приходу головних діючих осіб сьогоднішнього вечора нам треба було ще почекати.
Через годину прийшов хлопець, 25 років від роду, з довгим заплетеним в косинку волоссям, привітною посмішкою, вагою рівною 55 кілограмам. Це і був Рома. Хвилюючись, я почав ставити сотні питань. Він охоче розповів нам свою історію.
Будучи наркоманом зі стажем, Рома одного разу під дією декстромітрофану пережив справжній вихід із тіла. Під час цієї астральної подорожі його зору відкрилися дивні малюнки, природу яких він почав шукати після повернення в себе у пошукових системах Інтернету. Побачивши відображення своїх галюцинацій на екрані монітору, він почав фанатично вивчати вчення, яке пояснювало їхню природу. У нього був друг-однодумець, який називає себе шаманом, але через його жадібність їхні долі розійшлися.
Наркотики він вживав для того, щоб при частих контактах не витрачати свою природну сакральну енергію та енергію духів, для полегшення входження в контакт з ними, прочищення каналу. Виявляється існує ієрарх медичної системи, який являється третьою середньою ланкою в системі Бог-Диявол та продає першим двом небесні наркотики.
Йому навіть вдавалося встановити контакт з прибульцями. Якось Жанна та Оля коли палили на балконі, побачили яскраву цятку в зоряному небі, що швидко переміщалася з одного місця в інше. Покликавши уваленого Рому, вони запитали про природу цього явища. Напруживши екстрасенсорні здібності, Рома увійшов в контакт з апаратом прибульців і дізнався про їхню місію на Землі. Виявляється, вони працюють по контракту з богом, займаючись збором згустків негативної енергії.
Поки я слухав ці розповіді, додому повернулася Жанна. Вона була не дуже товариська, мабуть соромилася, але розговорити її я все таки зміг.  Розповідь була не менш вражаючою. В підлітковому віці, як і більшість однолітків, вона захоплювалася гаданням на картах, викликанням духів, приворотами. Потрапивши одного разу до професійної гадалки, вона почула від неї про наявність у себе паранормальних задатків для розвитку бачення третім оком. З того часу вона постійно почала відвідувати відьму, яка зробила з неї свою ученицю.
Йдучи одного разу вночі додому, Жанна звернула увагу на блискучий предмет обабіч дороги. Напруживши зір, вона побачила силует прозорого чоловіка з довгою бородою. Злякавшись, побігла додому. Наступна їхня зустріч сталося вночі, коли Жанна вже спала. Прокинулася вона від того, що відчула, як на її ліжку хтось сидить. Відкривши очі, побачила того ж бородатого чоловіка. З часом вона перестала його боятися і робила спроби налагодити спілкування: якщо «ТАК», то підніми праву руку, якщо «НІ», підніми ліву руку. Привид не реагував.
Коли вона зустріла Рому, їм вдалося, за їхніми словами, встановити контакт з бродячим духом. Як виявилося, ним був покійний батько Жанни. Їм навіть вдалося вмовити його збрити бороду. З часом це спілкування обмежилось.
У той час, коли Рома варив у каструлі мухомори, Жанна показувала мені свої малюнки. Ось це Мухамед, це Ісус, Чегевара, а це Майкл Джексон. Всі визначні постаті зовсім не були схожі на свої земні тіла. Вони мали вигляд погано намальованого аніме, яким, як я згодом дізнався, захоплювалися Рома з Жанною. Довге волосся, яскраві довгі плаття, хрестики на шиях, гострі очі.
Ми випили по стаканчику приготованої Ромою відвару. Досипаючи в неї приправу від мівіни він сказав:
- Не бійтеся. На смак, як грибний супчик.  
Після ритуального вживання настойки вони полишили нас і на деякий час вийшли на вулицю. А ми залишилися їх чекати, сподіваючись на веселий грибний прихід. Оля тим часом далі розповідала мені про теорії існування вищих світів та передавала ту інформацію, якою вона вже володіла. На питання, чи дійсно вона вірить у те, про що розповідає, вона відповіла впевнено ствердно. У теорії все мало дуже фантастичний вигляд, але мені подобалась інформація. В школі я багато читав про секту Друнвало Мельхісідека «Квітка життя» і тому міг сам похизуватися запиленими знаннями з черепної коробки. У чомусь ці вчення просто були схожі.  
Дія грибів збільшувалася разом з інтересом до подій сьогоднішнього дня. Після дивної сонливості прийшла хвиля ейфорії та енергії. Відразу захотілося поговорити поділившись з Олею і Сашою всіма своїми проблемами. Коля лише нервово курив очікуючи на сьогоднішню виставу та посилення ефекту мухоморів. Його особисто драма полягала в бажанні дізнатися долю близької йому людини, яка покинула цей світ зовсім нещодавно.
Коли Жанна з Ромою повернулися, почалися приготування до входження в контакт. А для цього за допомогою кислоти та бензину треба було відбити чистий наркотик з популярного дитячого сиропу від кашлю.
Уважно слідкуючи за процесом у ванній, який мене дуже зацікавив, я спитав:
- Слухай, а можна поговорити з Достоєвським?
- З Достоєвським? Зараз почекай хвилинку, - Рома заплющив очі та опустив голову. Через хвилину він радісно промовив, - Так! Можна! Він не спляча душа, це буде дуже цікаво! Є такі душі, які через погану карму досі ждуть пробудження. От як наприклад Курт Кобейн, з яким так і не вдалося встановити контакт заради Саші.
- Дякую, - відверто сказав я і пішов хвастатися Колі про затвердження програми на сьогоднішній вечір.  
- А можна я запитаю? – поцікавився Коля, коли Рома зайшов на кухню, – чи можу я поговорити з цією людиною? – і він назвав ім’я та прізвище.
- Я тобі скажу трохи пізніше, - відповів контактер та зник в кімнаті. Ми продовжували курити сигарети в німому очікуванні чуда.
- Це твоя рідна душа, - сказав Рома повернувшись до нас, – ця людина померла 2 роки тому назад.
І тут ми з Кольой завалили роти. Нас дуже вразила влучність хронологічного попадання. Ми переглянулися, і я показав йому два пальці. Він, підтверджуючи правильність слів зв’язкового з богом, ствердно кивнув головою.
- Пішли в кімнату, скоро прийде творець, - поманила нас своєю величчю за собою в кімнату людина, яка на секунду здалася нам справжнім генієм.
Поки Рома, опустивши голову, налаштовувався на канали всевишніх, я розпитував про теорію споріднених душ. Це ті душі, що кожну реінкарнацію йдуть разом. Коля втратив свою рідну душу так рано через її енергетичні борги в попередньому житті. У Олі теж виявилася рідна душа.
- А хто в тебе споріднена душа? – спитав я.
Оля показала очима на своє праве плече, де було наколоте татуювання з Майклом Джексоном.
- Майк Джексон?! – від здивування підвищив голос я.
Оля ствердно кивнула, а у мене всередині поселились відчуття грандіозного обману. Майкл був для неї музою з дитинства, і цілком очікувано було, що їй просто сказали те, що вона так хотіла почути. Та сама ситуація і з моїм другом, у серці якого, можливо, все ж таки ще тьмяно горіла свічка надії.
- І ти з ним говорила? Питала про його життя?
- Так, але ми, в основному, говоримо про те, як він ТАМ себе почуває, ніж про його земне життя. Духи іноді не дають відповіді на питання, які ти сам вже знаєш. Єдине, в чому я впевнена, це що він мене чекає.  
Повертаємося до початку нашої історії. Коли всевишній привітався з нами, почалася довга, примітивна проповідь. Суть її полягала в тому, що кожній живій душі, якій дано право життя, необхідно розвиватися духовно. Коли ти молишся, богу це подобається, коли ти читаєш книжки, бог показує тобі піднятий до гори великий палець, коли ти не викидаєш пластикові пляшки на дорогу, бог стоячи тобі аплодує, бо можна за такі дії «отримати по лобу».
І тут я подумав. Мені бог тільки що сказав, що я отримаю по лобу, якщо викину пластикову пляшку. І справа не в шкідливості для перетравлення землею пластику. Справа в тому, що це не схоже на мову бога. Потім надійшла черга наших запитань.
- Підкажіть, будь-ласка, чи варто мені продовжувати творчу діяльність? – звичайно, спитав я.
- Так. Мені подобається це. Мені подобається, коли ти розвиваєшся. Але це, лише один із можливих твоїх шляхів.  Твоє космічне ім’я, яке було дано тобі при народженні душі – Уріман, твій рівень розвитку 90. Всі ви тут позитивні душі.
Далі пішли запитання Колі. Відповіді ті ж самі, що і мені. Нічого конкретного і божественного ми не почули. Єдина відмінність полягала в тому, що я земна душа, а Коля космічна. Деякі його реінкарнації проходили у вищих світах.  Навіть його ім’я було схоже на моє – Буріман, рівень розвитку 88. Ми з моїм другом постійно переглядалися. Як виявилося на наступний день, кожен із нас думав, що хтось не витримає і просто ударом в божественне обличчя завершить сеанс контакту.
І тут Коля вирішив зіграти на високих ставках:
- Вибачте, можна питання? Це не буде великою нахабністю, якщо я спитаю іще про двох людей?
Рома завагався, але ствердно відповів на прохання. Він же творець, хулі тут такого? Коля назвав імена своїх покійних знайомих. У творця сталися перебої у сприйнятті інформації. Він попросив тайм-аут на невизначений час.
Після десятихвилинних роздумів він ніяково промовив:
- Йому ти вже не можеш допомогти, а от їй потрібна твоя підтримка.
- В якому сенсі? – я думав Коля зараз зірветься. «Наркоманам треба пиздить з ноги», –  так він сказав мені наступного дня, коли ми розглядали можливі варіанти поведінки вчорашнього дня.
- Ну, молитви, там таке… - влучно пояснив Роман.
Далі творець ще раз подякував нам всім за увагу. Обійняв обраних, знову проігнорувавши мене з другом, і сказав:
- А зараз я покличу Федора Михайловича. Він сьогодні у мене молодець. І ви зможете поставити йому будь-які запитання, а я з вами прощаюсь. До побачення, діти мої, – сказав бог і сів на ліжко, опустивши голову.
Через певний час він прокинувся. Посміхнувшись, він почав дзвінко говорити від обличчя великого російського письменника.
- Федоре Михайловичу, а можна вже запитувати? – не терпілося мені.
- Зачекайте, барин. Нехай судариня мене спочатку намалює і представить вам, – сказав Рома посміхаючись до Жанни. Вона продовжувала водити олівцем по паперу.
- Жанні треба слухати Рому, бо у Роми 100 рівень розвитку. Він тобі потім пояснить в яких питаннях, коли повернеться у своє тіло. А тепер вже можете запитувати, - після того, як Достоєвський погодив свій портрет з третім  оком Жанни, він дозволив нам вести  з ним розмову.
- Скажіть, а як ви так швидко написали роман «Злочин і Кара»? – пішов я в атаку, озброївшись знаннями біографії письменника.
- Мені диктували його зверху, - логічна для духовної людини відповідь.
- Як вам там живеться? – питання від Олі.
- Все добре. У нас тут своє коло письменників у бога на службі. Я от Чехова дуже люблю. Я писав про людські пороки, а він робив те ж саме, але з великою долею гумору, - Достоєвський зізнався нам у прихильності до творчості Чехова. Як мені потім пояснили «У них там свою письменницька тусовка у вищих світах».
- А ви можете щось порадити молодому письменнику? Можливо, у вас були ідеї, які ви не встигли втілити за життя? – давай, скажи мені щось варте уваги!
- Я би порадив вам вчитися швидко друкувати. Я свого часу пером писав, на машинці друкував. Ви б писали щось біографічне, але з фантастичним нахилом, - ось таку пораду я отримав від генія світової літератури.
- Як ви перенесли каторгу? – далі пройдемося по біографії.  
- Складно було дуже, писати мені не давали, - гірко зізнався Федор Михайлович. – А хочете, я вам автограф залишу? Вам космічною чи моє розписатися?
Не встиг я вимовити «Своєю справжньою давай!», як Достоєвський сказав:
-  Давайте я космічною, - з цими словами він навів пару кіл на аркуші зі своїм портретом.  
- А ви часто відвідуєте світ людей? – спитав тепер Коля.
- Ні. Це вперше, і для мене це новий досвід. Це все через те, що Рома, маючи сотий рівень, являється дуже сильним контактером, - тут Достоєвський підвівся на ноги і з посмішкою почав бігати по квартирі, - як приємно матеріальне тіло! Як я давно цього не відчував! Ну, сударі, будемо з вами прощатися! Радий був вас відвідати!
Доки Достоєвський хрестився, до мене прийшло розуміння того, що час ставити провокаційні питання. У Достоєвського є оповідання «Бідні люди». Коли я вчився в школі, по телевізору йшов серіал «Бідна Настя», і я чомусь думав, що він знятий за мотивами твору Федора Михайловича. Я вирішив прикритися своїм раннім неуцтвом, використавши свою теорію.
- Федор Михайлович, а як вам вдалося написати «Бідну Настю»?
Тут великий письменник замислився.
- Ну.. – після довгої паузи сказав він, - з бідної Насті звичайно. Хороше питання, до речі. Молодець!
- Тобто, на власному досвіді?
- Так, на власному досвіді. А тепер до побачення! Радий був з вами поспілкуватися! От ви молодці! Ви круті! І Рома крутий! Класні питання задавали. Дозвольте відкланятися, - поклони і перехрещення, - радий був служити!
З цими словами Рома пішов на кухню. За ним прослідували всі мешканці цієї дивної квартири. Ми з Колею втомлені лягли на диван, намагаючись зібрати в головах назавжди розбиту віру в людяність.
- Нє, ну коли ти спитав про бідну Настю, я просто завалив, -  сказав радісно Коля, порушивши нашу тишу. Я швидко  пояснив йому свою хитрість.
- Нє, ну що-що, а такої хуйні я ще не бачив, такої хуйні…. – сказав він, почавши сміятися. Сам ледве стримуючись, я почав його заспокоювати, щоб на наш сміх не звернули увагу хазяї квартири.
По дорозі на кухню я почув:
- Бідна Настя? Та не міг Достоєвський написати таку нісенітницю…
Рома пішов гуглити твори великого письменника, а я тим часом, прикриваючись хибним неуцтвом, почав пояснювати свою теорію за серіал, про те, що його дивилась моя мама, що йдеться про Росію 19 століття і тому я зробив висновок, що це вийшло з-під пера Достоєвського. У мою версію повірили, і ніхто не задавав зайвих питань.
Оля мала дуже пригнічений вигляд.
- Усе добре? – запитав я.
- Так. Просто розумієш, коли Рома входить в контакт, на нього іноді впливають темні. Він цього не розуміє, а от ми це помічаємо. Тому стільки неточностей.
Я продовжував з цікавістю розпитувати Рому про теорію спілкування з духами, складність всесвіту, інші виміри, життя вищих духів. У нього знайшлося геніальне пояснення своїх похибок:
- Сірьож, просто, коли дух вселяється в мене, то орієнтується він на мої знання. Дух не може сказати те, чого я не знаю.
Коля допив залишок настойки від грибів, щоб отримати сильніший ефект. А ми вдосталь наговорившись, сіли дивитися екранізацію «Покоління Р», під який мирно поринули в світ мухомор них снів.  
Наступного ранку, ліниво прокинувшись по обіді, ми з другом почали збиратися додому. Нас захотіла провести Оля. У мені боролися різні почуття: з одного боку мені подобалася ця мила сім’я Саші і Олі, а з іншого я знав, що повинен сказати їм правду, навіть якщо після цього наше спілкування припиниться.
- Чого вони з вами живуть? – я вирішив почати  з цього.
- Взагалі за квартиру платить мама Саші. А вони живуть, бо вищі сказали, що ми одна сім’я і повинні йти по шляху духовного розвитку разом, - ніяково зізналася Оля.
- Дай вгадаю, а вищі сказали, що їм не потрібно платити за квартиру?
- Ну… ми якось піднімали це питання. Але не дійшли до якогось спільного висновку.. Що ти взагалі про це думаєш? – вона відправила мені питання, на яке я мав відповісти чесно.
- Я думаю, що це повна дурня. Це просто цирк. Що ми, по-суті, побачили? Як наркоман накидався дексом і почав говорити нісенітницю від імені Бога. І говорити, до речі, не дуже якісно. Мені здається, я б краще розповідав. Я почав дуже сумніватися, коли ти сказала про свою рідну душу. Він просто каже нам те, що ми хочемо чути. Тобі, мені, Колі, - відповів я.
- Так, тема  Майклухи для мене дуже інтимна. І мене просто на неї купити. Можливо, так було треба, щоб все це вчора сталося? Щоб нам хтось зі сторони показав хибність даного шляху. Звичайно, існував момент за час нашого з Сашою життя з ними, коли я повністю в це повірила. Але останнім часом у мене все більше і більше сумнівів, - вона виглядала пригніченою, але дружньо нам посміхалась
- Ти знаєш, я бачив багато. Навіть занадто. Але такого я ще не бачив. Такої хуйні… - сказав мій друг Олі фразу, яка тепер у нас вважається крилатою.
- Давайте, хлопці! До зустрічі. – сказала, махаючи на прощання рукою Оля, і ми з Колею зайшли до черева маршрутки.
Вона зателефонувала того ж вечора. І сказала, що вони з Сашою вигнали своїх безкоштовних квартирантів. Вона дуже переймалася з цього приводу, боячись зробити помилку. З часом з’являлися все нові і нові дивні факти пов’язані з теологічними шахрайствами Романа. Але все у молодого подружжя  налагодилося, коли вони зрозуміли переваги проживання лише удвох у власній квартирі.  
Рома непоганий хлопець. Він проявив себе дуже доброзичливо, привітно до нас. Він розуміє, що з подібним образом життя довго не протягне. Наркомани все життя готують себе до подорожі по Бардо( територія, де перебуває душа між смертю і новим народженням), здійснюючи подорож у невідоме. Але і тут знайшлося пояснення його діям:
- Я знаю. Мене скоро заберуть. Адже я майже завершив свій розвиток на землі. У мене 100 рівень духовного розвитку. І я вже потрібен там, - з цими словами він підняв палець до гори.
Після цих подій мене бентежило лише одне питання. Якщо цілі релігії пішли від таких людей, тоді де від скупого зору сучасної людини ховається істина? Адже інший рівень сприйняття дійсності відкривався шаманам, містикам, психічно хворим і споживачам психотропних речовин.
Цілком імовірно, що вживання галюциногенів відкриває нашому мозку нові можливості стани, які йому зазвичай недоступні. Ми, по-суті, стали свідками по-варварськи виконаному ритуалу, що проводили шамани в усьому світі ще тисячоліття тому. Примітивна інтерпретація Роми своїх видінь, в межах його вичерпної інтелектуальної бази, не дозволила мені повірити в дієвість подібних методів спілкування з Всесвітнім Розумом.  
Якщо вірити революційним ідеям Теренса Маккени (американський письменник, філософ, етноботанік, шаман) – то сучасна людина забов’язана грандіозному еволюційному стрибку, коли за 100000 років маса мозку збільшилася на 1,3 кілограми, відкриттю для наших африканських предків «magic mushrooms», що містили в собі псилоцибін. Вживання цих грибів дозволило підняти свідомість людини на новий рівень сприйняття дійсності, розвинуло уяву і спровокувало виникнення перших релігійних вірувань. По усій земній кулі в давнину існували священні культи, спрямовані на вживання галюциногенних алкалоїдів.  Якщо Маккена хоча б на 50% правий, то його можна сміливо називати Коперником у світі вивчення свідомості.
На території країн СНГ після падіння залізної стіни широкого розповсюдження набули релігії сходу. Вони зазвичай приваблюють найбільш інтелектуальні верстви населення як серед молоді, так і серед людей вже з стійкими сформованими поглядами. У порівнянні з Аврамівною релігійною сім’єю (християнство, іслам, іудаїзм), яка пропонує віруючій людині доволі примітивну систему ідей та догм, релігії сходу (джайнізм, буддизм, даосизм), навпаки, дають розуму багатий матеріал для пошуку.
Церква, як це не дивно, стала основним каталізатором західного суспільства до руху назовні. Вона повністю монополізувала вивчення духовного світу, заборонивши під страхом смерті комусь сунути в нього носа, окрім християнських богословів. Це змусило інтелектуалів зосередити свої сили на покращенні матеріального блага Європи через науково-технічний прогрес, паралельно з критикою політики ортодоксальної церкви. В той час на сході вже тисячоліття існували багато численні монастирі і храми, де мільйони бродячих по країнах монахів займалися справжнім вивченням взаємодії людини з божественним началом. Будда Гаутама казав: «Бога немає, а жерці касти брамінів найгірші із людей». Через це його послідовників піддівали гонінням. Але не всі вчення Будди будуть ефективними в умовах нашої державно-соціальної дійсності.
Невдоволеністю традиційними християнськими відповідями на основні питання з успіхом скористалися багаточисленні секти. Вони збільшують свій вплив на духовному ринку західної людини, продаючи тим, хто сумнівається, цукерки в яскравій обгортці, що насправді порожні. За рахунок інтелектуальних маніпуляцій, вони збагачують свій статок, наживаючись на обдурених людях. Стираючи індивідуальність своїх прибічників, вони створюють зомбі, з яких через соломинку випивають життя разом з коштами. Рома, можливо, став черговою жертвою жадібних творців нових релігійних систем.
Я продовжую ходити по місцевим сектам і релігійним течіям, спілкуючись з їхніми представниками. Коля з усмішкою пригадує події того вечора. Я дуже йому вдячний, що він був поруч у той момент. Мої відносини з сім’єю Саші і Олі з того часу стали дуже міцними. Я вдячний їм за їхню любов та підтримку. Доля Роми та Жанни залишається невідомою.  
Пошуки істини, бажання допомагати людям, дослідження духовного світу – це звичайно дуже добре. Але треба обережно обирати методи досягнення цього. І завжди залишати в своєму серці місце сумнівам.
Як писала Єлена Блаватська  «Satiat Nasti Paro Dharmah!» (НЕМАЄ РЕЛІГІЇ ВИЩЕ ІСТИНИ)

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 2

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© михайло карасьов, 02-05-2013

Співчуваю

© Сергій Без, 01-05-2013
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 3.1154880523682 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …
КОНСТИТУЦІЯ У КОМІКСАХ
Конституція у коміксах_medium_size у форматі PDF Конституція у коміксах_medium_size у форматі EPUB Брати …
Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …