Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50955
Рецензій: 95697

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 34654, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '44.201.64.238')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза замальовка

Людське...

© Дана Оса, 18-11-2012
Ще змалечку нас привчають до людського погляду. З початку й до кінця життя під прицілом людського ока. Вправо чи вліво, крок вперед чи назад, так чи інакше, а люди все рівно наглядають звідусіль. З дитинства чуємо: помовч, не збовкни зайвого, не виказуй своїх почуттів, не виявляй емоцій... Роби, живи, думай, як інші, постійно оглядаючись. Бо довкола чатують правила людської думки, за недотримання яких кара — людський осуд.
  Не ділися болем, не скаржся на долю, бо крім зловтіхи не отримаєш нічого. Сховай радощі, успіхи, перемоги якнайдалі від людської заздрості. Бо співчуття, підтримка, розуміння — лише камуфляж, під яким маскується звичайна людська цікавість до чужого сусідського життя. Тому просто грай якусь вдало підібрану роль з вигаданою історією та непідкупною легендою. Розводь голосіння, плачі, коли в душі смієшся; вдавай блаженну, коли тіло прагне розпусти, і навпаки — поводься нахабно, прямо, коли не почуваєш за собою провини. Збреши, бо правди все одно не зрозуміють. Прикинься надміру щасливим — най втратять пильність. Зрештою, дій відповідно до ситуації,  головне — збий зі сліду.
  Людський інтерес не має меж, він брутально втручається в інтимне, особисте, святе. Кохання, робота, чутки, плітки, втрати — то тільки теми для розмови, де хтось дуже хоче випитати, вивернути чиюсь душу, а інший не знає, куди подітися від натиску запитань. Бо відповіді на них ламають, душать, нищать...
  Як легко ненароком поранити словом, і як приємно навмисне наплювати в  душу. Люди — мов ті хірурги, завжди готові прооперувати твоє життя. Проте через невмілість чи власне недбальство можуть і зарізати на лікарняному столі. Їхній наркоз повертає до холодної реальності, а скальпель лишає незагоєні рани. І хоч свідомість не вбити, рубці нагадують про біль.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

конформізм

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© George, 19-11-2012

[ Без назви ]

© Хоккуїст, 19-11-2012
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.81906795501709 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …