У дусі Playboy.
Ранок. Дзвінок. У штанях вібрує мобільний телефон. Ти забув їх учора зняти після того, як випив кілька зайвих коктейлів. У голові неприємні відчуття, схожі до тих, які виникають на зубах, коли пищить олівець твоєї молоденької секретарки, яка так старанно записує усі доручення свого боса. Чорт забирай! Ну що може бути треба у сьомій годині ранку? Встаєш. Душ. Набридливе монотонне, глухе дзвеніння електричної бритви. Дивна думка: звідки вона тут, якщо ти не у себе удома. Смарагдова змійка гелю після гоління і приємна прохолода на обличчі. Подвійна, ні потрійна кава. Бажано експрессо. І міцнішу будь ласка. Але спочатку треба ковтнути мінералки, а ще краще «білого росіянина» і заїсти це усе аспірином. Ти обіцяєш більше не пити, тобто не напиватись. Тільки з похмілля можна побачити фальшивість намальованої посмішки на її обличчі. Вона подає якусь розмазню, що називає глазуньєю із помідорами «чері». Кілька набридливих компліментів, які ти кажеш кожного разу різним дівчатам на наступний день. Двері. Вітання консьєржу. Таксі. Треба трохи поспати дома. Переодягнутися. Врешті решт, зайнятися справами, ну хоча б подзвонити на роботу і сказати, що тебе сьогодні не буде. Плани на вечір: сигари, старі платівки, можливо цього вечора музика Сенатри. вечеря, щось простеньке, наприклад салат «Цезар», качка по-пекінськи і яблучний пиріг на десерт. Друзі із здоровою долею пофігізму до усього, крім свого «Ягуара» і грошей. Знову ці жарти про рельєф твого обличчя після похмілля, що нагадує зворотну сторону Місяця. І безкінечні розмови про справи, які уже ґрунтовно дістали. Далі нові експерименти з алкоголем. Чергова дівчина, дівчина твоєї мрії, з якою ти назавжди попрощаєшся зранку. Черговий погаслий вогонь в очах. «У кожного свої недоліки характеру», - скажеш ти на своє виправдання. Або інший варіант. Валіза. Таксі. Аеропорт. Два тижні відпочинку десь в Таїланді чи Індонезії. Пальми, сонце, океан, туземки, готові на усе за кілька доларів, яким не можна протистояти. Вони такі мініатюрні, в них усе таке мініатюрне. Цікаво як там у них усе влаштовано. Треба перевірити. Можна просто сходити в вечері кудись, поринути в оксамитову атмосферу джазу з кабаре, рестораном і баром. Можна усе. Нічого не хочеться.
