Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2598
Творів: 47321
Рецензій: 92068

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Альтернативна історія

Історія ненароком

© Тед Лещак, 31-01-2007
Справжня історія земної цивілізації, підслухана таємничим гуру і передана анонімному, але авторитетному джерелу, яке з відомих причин побажало залишитись невідомим

ЗНІЧЕВ'Я ПЕРЕДМОВА

Дивовижні події, у які ми прагнемо Вас по вуха занурити, були відновлені за свідченнями їх сучасників. Уривки цих розповідей дійшли до нас у переказах, ненароком підслуханих одним гуру, за сумісництвом — кандидатом таких же наук. Наше авторитетне і не менш анонімне джерело з відомих тільки йому причин не захотіло називати свого імені, тому і ми не скажемо Вам, що це широко відомий у навколонаукових колах професор Опанас Гаврилович Копенвдупенко.
Автор … вибачте, підслуховуюче джерело повністю заперечує закономірність історичного розвитку і впевнено стверджує: усе на світі відбувається навмання, тобто випадково. Точнісінько так само, як випадково були почуті й оці таємничі розповіді, що так і тхнуть старовиною. Тому й вирішило наше джерело назвати свій твір ІСТОРІЯ НЕНАРОКОМ. І, перш ніж наслідити на скрижалях історії, авторитетний виклад давніх подій ексклюзивно потішить допитливі оченята наших шановних читачів.
Отож, надійно затамовуємо подих і вирушаємо!

Розповідь Перша
СТАРОДАВНІЙ СВІТ

«Зробив діло – сиди і не висовуйся!»
Неандертальська народна приказка

Спочатку був понеділок – день, як відомо, не з найлегших, але Господь все-таки вирішив створити Небо і Землю. Цього ж дня у Божій Адміністрації відбувся брифінг, на якому було порушено актуальні проблеми світобудівництва. Протягом найближчих двох-трьох днів поточними проплатами були остаточно профінансовані всі невідкладні роботи з побудови Всесвіту, включно з виділенням коштів на культурну програму – фарбування неба, хмаринок, травички і всіляких там квіточок для наївних романтиків.
Тоді ж було вирішено вкрутити в Сонце лампочку на батареях, які на його честь назвали сонячними, і воно аж засяяло від гордості. Від надлишку енергії воно подалося намотувати круги навколо Землі, аж поки Коперника це конкретно дістало і він поміняв їх місцями, але лампочку викрутити забув.
Землю тим часом було засіяно всілякою живністю і, даруйте, дохлістю – щоб перша бачила, що з нею колись буде. І ось одного разу, наприкінці робочого тижня шляхом ручної обробки глиноземних порід було виліплено, випечено і висушено під сонячною лампочкою першого в світі Адама. Але, всупереч усьому вищесказаному, Чарльз Дарвін, Карл Маркс і кафедра археології нашого університету наполегливо стверджують, що ще за часів Кайнозоя II Великого з ашельської династії Адам був зачатий мавпою (з приводу чого, правда, потім неодноразово шкодував). Дискусії навколо цього питання продовжуються, тож наукою ще остаточно не з'ясовано: був Адам євреєм чи пітекантропом.
Одного ранку Адам, рахуючи собі ребра, збився з ліку і вирішив придумати калькулятор. Але то було не на часі і Бог створив жінку, яка рахувала йому ребра значно краще. Ну і ще багато чого вона робила краще за Адама, але про це він вже не шкодував (спробував би).
Тим часом навколо єгипетських пірамід, споруджених неподалік інопланетянами за допомогою повітряних зміїв, почали оселятися стародавні єгиптяни і сфінкси з обличчями фараонів. Один із цих останніх ненароком скочив з місцевою фараонихою у якусь кашу (здається – в гречку), за що його розгнівані земляки й укаменували. Так він дотепер і стоїть на потіху туристам і арабським бізнесменам.
Далі на схід жили племена межиріків і месопотамів, які вирішили побудувати Вавілонське столпотворіння, але закінчити довгобуд їм не дозволила глибока рабовласницька роздробненість. Побачивши такі справи, сюди налетіли перси на килимах з ручним управлінням і котами іхнього ж походження, яких вони використовували замість мисливських собак. Підкоривши ці землі, вони назвали себе Ахеменідами, що в перекладі з давньоперської означає «Бий межиріків і месопотамів – рятуй Персію!».
Далеееко-далекосхідні терени замешкували китайці та індійці. Перші прославилися тим, що винайшли листковий чай, шовковицю  і туалетний папір, а також порох, щоб усе це з насолодою знищувати на дозвіллі. Ще китайці відомі своїм чуйним ставленням до природи, зокрема – вони дуже люблять тварин, особливо змій. Кажуть, найбільше вони їх люблять під майонезом і з цибулькою.
Індійці принципово одружувалися тільки на індійках (це щось схоже на нашу куріпку). Саме тому їхні діти мали багато рук, курили опіум і періодично впадали у нірвану, з якої їх виводив той же опіум. Їхні далекі нащадки дотепер люблять розповідати, що вони є залишками тих індіанців з Північної Америки, які відмовилися повертатися на історичну батьківщину разом з Христофором Боніфатичем Колумбом. Але хто б вірив тим наркоманам! Усе це – нахабні вигадки, тому що насправді індійці походять від аріїв, а арії — як це вже давно усім відомо – походять від українців. Зрештою, як і месопотами з китайцями. Та й усі решта – теж від українців. Це, звичайно, дрібниця, зате як приємно!

Розповідь Друга
СТАРОДАВНЯ ГРЕЦІЯ

«Головне не перемога, а участь у перемозі»
Давньогрецька народна приказка

Єдиним народом, який не походив від українців, були давні греки, бо вчасно встигли втекти (відкупилися цитринами). Кажуть, що жили вони біля гори Афон (названої так на честь мандрівника Афанасія Нікітіна) під патронатом подружньої пари олімпійських богів – Гери і Зевса. Ці боги були дуже романтичні – вони познайомилися на місцевих параолімпійських іграх, де разом перемогли титанів, а тоді перетворилися на корову з биком і разом з афонськими старцями забралися на гору, звідки й здійснювали свій патронат. Правда, греки їм дуже швидко набридли і вони перейменувалися на Юнону-сучу-дочку та Авоську-Юпітера і поперли на римлян. Але про цих буде окрема розмова.
Ну а греки… А що греки? Греки як греки. Жили собі поживали і добра чужого наживали, поки не прийшли до них македонці і не дістали їх аж по самі Фермопіли. До того, бувало, кличуть греків воювати, а ті знай тільки бігають від Афін до поля битви і назад – марафонську дистанцію вимірюють. Або позакриваються собі вдома на всі замки і давай вносити неоціненний внесок в декоративно-ужиткове мистецтво античності. Ще й лякають: “Ось розкажемо про вас Платону і напише він в напутствіє грядущим поколінням, що Атлантида потонула в Атлантичному океані, а Македонія – в Македонському.” Але хоробрі македонці не злякалися таких підступних погроз і дістали греків куди хотіли разом з їх другом Платоном і ворогом Кречетом. І жили вони отак разом довго і щасливо, аж поки не прийшли до них римляни. Правда, діставати греків вже було нікуди, тож взяли вони їхніх богів до себе на постійне місце проживання.

Розповідь Третя
СТАРОДАВНІЙ РИМ

«Скільки вовчицю не корми, а вона все на Рим дивиться»
Латинська народна приказка

Римляни були людьми не з того світу. В тому світі їх не любили. Спочатку їх народжували вовчиці (одній із них дотепер стоїть пам'ятник із датою на підніжжі «749 рік до н.е.»). Але дуже швидко римлянам це набридло і захотілося, як у людей. Для цього вони вирішили викрадати жінок у своїх сусідів – сабінян. Сусідам це не сподобалося і вони повели проти них війни. А оскільки війська у римлян тоді теж не було, то замість нього вони тримали гусей – ті справлялися непогано і періодично рятували Рим від розлю/учених сусідів (зокрема, об(д)урених сабінян).
Коли в сусідів жінки закінчилися, римляни пішли далі, аж поки Рим не став півостровом. Тоді жінок їм стало достатньо, але воювати хотілося ще. Врешті, римляни взули весь відомий їм світ в Апеннінський чобіт і організували вбивство Цезаря, для чого заздалегідь створили сенат. Тільки тепер території їм виявилося забагато і у 385 році вони вирішили її поділити на дві частини – СРІ та ЗРІ. З тої пори пішла у народі приказка: «Поділяй і володарюй!»
Тим часом на сході римляни стали греками, а на захід почали нападати ранні феодали із племен маркоманів і олкоголіків, які займалися майже виключно організацією варварських вчинків та актів вандалізму. Останніх імператорів люди не слухалися, тож їм не залишалося нічого іншого, як  гратися в іграшкових солдатиків. Через те вони й увійшли в історію під назвою «солдатських імператорів».
Врешті-решт, у 476 році один козацький гетьман на ймення Одоакренко захопив Рим і західні римляни почили в Бозі, у якого вони на той час уже повірили. Щоправда, деякі буцімто-історики твердять, що цим гетьманом був якийсь германський вождь, але хіба ж міг хтось, крім українців, захопити Рим?!
Римські греки пожили ще трохи, аж поки вихідці з міста Турка Львівської області, що вляпались в історію під назвою “турки”, не взяли Константинополь. Не взяли вони також грошей, горілки ані сала, а просто поставили на всіх церквах півмісяці. Друга половина залишилася в небі на потіху дітлахам і вовкулакам.

  на черзі
Розповідь Четверта
СЕРЕДНІ ВІКИ

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Буду першим

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Ігор Скрипник, 01-02-2007
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.1892869472504 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …