Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2613
Творів: 47575
Рецензій: 92421

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Мініатюра

Монолог

© Катерина Сукманюк, 19-01-2007
– А тепер ти послухай. Ну, хіба можна так ображатися? Я і й на думці не мала тобі зробити боляче! Ну, чому ти такий упертий?

Її стривожене, гнівне й разом з тим благальне обличчя й запалені очі віддзеркалювали безнадію. Це питання мало зависнути. Без відповіді. Вона витримала. Паузу. Щоб знову розлютитися!

– Ти все заперечуєш! Думаєш, це легко витримати? Чому я постійно маю тобі щось доводити, у чомусь переконувати? Я тобі взагалі нічого не повинна! Чому я зобов’язана приймати тебе таким, який ти є, з усіма твоїми недоліками, грубими, чоловічими?! Що ти мені хорошого за це зробив? Тільки дорікаєш! Думаєш, це легко витримати?

Вона завмерла перед своїм дзеркалом з багатостраждальним виразом обличчя. Це було схоже на невеличку репетицію. Репетицію вистави, якої ніколи не гратимуть.

– Невже ти вважаєш, що мені легко? З твоїм характером?! Я ніколи не можу бути певна в тому, що ти відчуваєш. Ти постійно мучиш мене здогадками! Навіть не замислюєшся, якого болю завдаєш мені якимось своїм недоказаним словом, недомовленим жестом! Ти гадаєш, я не потребую жодних пояснень? як тупа?.. бездумна?.. Я тобі не лялька!!! Чуєш?!

Він чув. Стояти й підслуховувати під дверима було якось ніяково, але ж кортіло дослухати той монолог. А вона продовжувала репетирувати: репетувати.

– Я маю право знати! Елементарне людське право! Ти – сама невдячність! Уявив, що лише тобі погано? Лише перед тобою треба просити пробачення, танцюючи на задніх лапках? Коли ти останній раз казав мені, що кохаєш?.. Не можеш пригадати? Я теж!

Усе. Це була кульмінація. Здається. Лишилося сил тільки на схлипування.

– А я тобі все віддала, що в мене було кращого! Душу свою довірила! І серце!.. А ти рвеш його! Без жалю! Ти… навіть… не… у… яв… ля… єш… ………………………………………………………………………………………..

– Ну? Чого ж ти мовчиш?..

Це було питання в нікуди. Нібито. Вона підвела очі.

– А ти, кохана, сподівалася вступити в діалог зі своїм свічадом?

Вона зазирнула в те дзеркало й побачила там його.

– Коханий?.. Я… просто…
– …сама собі відповіла на всі питання.
– Вибач…
– І ти…
…………………………………………………………………………………………


Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© onore_de_balzam, 24-01-2007

Дещо туманно

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© М.Гоголь, 22-01-2007
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.79326295852661 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …