Ніч... зорі... цигарка в руці... кімната темна... п"ятий ковток і знову тиша... Ксюша була в кімнаті сама. Вона цигарка і ковтки. Вона рахувала їх, бо знала точно коли сп"яніє, це був ритуал... Ще 7 ковтків і буде 12, її щасливе число і забуття. Ксюші не треба було багато пити і це була економія. Пляшки вистачає на тиждень, за три тижні вона зрозуміла це... ніхто не назвав би її алкоголічкою, як можна назвати янгола чортом чи бісом. Так було і з нею. Горілка не залишала рубців на обличчі, і на 7 годин вкривала плівкою рубці на її серці. Все буде як завжди, якщо ніхто і ніщо не завадить...
Коли б це хтось побачив би, то не повірив! Ксюша потроху п"є горілку!? Не смішіть! Привидилось...
Шостий ковток... тепло в тілі... блукає посмішка по обличчю... її завжди смішила і трохи дратував цей вираз "посмішка блукає по обличчю". Це ж як? Губи у посмішці переповзають на щоки, на ніс, на очі...? По вулиці пройшла людина... просто людина, чи жінка чи чоловік, невідомо, особа без статі...
Сьомий ковток. Сім ненависне число, таке щасливе для інших, але жахливе для неї, сім днів у тижні, сім нещасть... Сьоме квітня день її загибелі...
Восьмий ковток... вже краще... знову в голові ці книжні фрази... і це дратує!!!!!!! Ось наприклад: як таке могло статися? що "таке"? що сталося? нічого особливого: вона кохала його, а він її ні, вона зустрічалась з іншим, якого не кохала, той "інший" був одруженим... але це не заважало їхнім стосункам. Ксюші було добре з ним у ліжку і він не ліз у її душу. Спочатку було важко просто насолоджуватись сексом без кохання, а потім звикла "вимикати душу" в момент "сеансу". І все було чудово, фізіологічні потреби були задоволені. А закохану душу вона закривала наукою, якій віддавалась так, як би віддавалась йому.
Дев"ятий ковток... вона сповзла по стіні і стіні і притулилась до батареї. Але холод все одно проймав її і Ксеня тремтіла не помічаючи сліз... кохала... а кохалась з іншим... Зрідка бачила того коханого на зустрічах старих знайомих, які проходили все рідше... на кожну таку зустріч вона довго збиралась, навіть не знаючи чи буде він там. Переживала, купляла нові речі та косметику... Думала як воно все пройде, ці нещасні 3-4 години, які вони будуть поруч
Десятий ковток. 3-4 години минали. По різному вони минали, коли чудово коли не дуже. Але потім нічого не було. І таке враження що і не знайомі взагалі
Одянадцятий ковток. І це ж треба було так… у нього… закохатись… та ні! Доводила собі часто! Просто вбила собі вголову! Зайняла ним думки! Перебільшує! І все не так! Ні! Не так! Не кохає! Просто дурна! Ні!
Д..в..а..н..а..д..ц..я..т..ь.. в…с…е….
