Біль... Як завжди рве мою душу... Так хочеться кричати, плакати, ламати все навколо... Але я тихо сижу і весь цей біль вбиває мене з середини..... Таке відчуття, що не витримаю і помру... Але потрібно боротися... Потрібно встати і посміхнутися...я ж сильна ніхто не повиннен бачити як мені погано... Адже жаліють слабких, а заздрять сильним... Тому непотрібно зупинятися і опускати руки...потрібно гордо іти по життю, щоб люди ішли і поверталися тобі в слід і заздрили, яка ти сильна, щаслива... і нехай вони не знають що в середині, на зовні все добре....Боляче але ти витримаєш, адже таке життя.... без болю не відчуєш солодкості і щирого щасття в цьому житті.....Головне триматися і не опускати руки, боротися, не зупинятися іти........
