******
Коли стає холодно, все довкола починає скидати шкіру, як змії. Дерева позбавляються листя, оголяючи зашкарублі м’язи і сухожилля. будинки лишаються із висмиканими дротами нервів і клітинами вікон. Мешканці міст викидають на смітники всі застарілі посмішки і діалоги за пивом на літніх майданчиках. Кінотеатри стоять порожні, намагаючись прикрити сором старими афішами про тупі фільми.
Ти губиш рештки тепла в очах, руках, голосі. А я чекаю, що зайдеш до мене, втішений, принісши повні кишені останніх поцілунків, прибережених, як цукерки для дитини.
