

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	803
Творів:	12157
Рецензій:	18689

Наша кнопка

Код:

Художні твори Проза Оповідання

Все заради миті

© Ольга Мігель, 23-12-2006
Все можуть королі... Три дні без сну, їжі і відпочинку. Попереду і позаду лише безкінечний випалений сонцем степ. У флязі давно порожньо. Але він іде, іде не зважаючи ні на що. Найважче вже позаду, лишилося тільки дійти. Невже все це дійсно трапилось з ним? Невже він, будучи у складі королівської варти, справді охороняв королеву під час її відпочинку у маєтку сестри? Як же сталося, що одна її випадкова посмішка змінила його внутрішній світ? Чому він, звичайний лучник, насмілився заговорити з нею? Що змусило її відповісти, підтримати розмову... а далі ще, і ще одну? А потім, коли та загадкова зірка повернулася до свого замку і чоловіка, то непомітно вклала йому в руку свою білосніжну шовкову хустку, яку бідолаха беріг як ікону. Після цього йому лише іноді щастило бачити її на лицарських турнірах і урочистостях, де ця ніжна квітка була присутня поряд з вдвічі старшим за неї чоловіком. Як сталося, що ця синьоока голубка стала його дружиною? Хоча, відповідь на це запитання була добре відома лучникові: союз між королівствами, корона, обов’язок перед батьківщиною... а ще гора болю, до якого її, певно, готували з дитинства. Ось так вона і має жити: з усім, але ні з чим; з титулом, але без влади; з чоловіком, але без кохання... навіки. Тепер і лучник з зорі до зорі жадібно пив скорботу. Та, єдина, була не просто недосяжна – нереальна! Все, що було йому відведене, це вологими очима дивитись на шовкову хусточку. Але що то за доля, яка не любить знущатись, граючи на найпотаємніших, найнездійсненніших бажаннях?! Яка не дражнить голодного крихтою хліба?... але голодний кидається на крихту бо знає: ні на що інше йому не варто і розраховувати. Для лучника такою крихтою хліба стало оголошення короля про дракона, який спалив маєток якогось графа, і найвищу нагороду для того, хто принесе голову того дракона: поцілунок самої королеви. ...і кинувся голодний розганяти кубло гадюк, щоб дістатися до крихти. * * * Нарешті втомлений лучник, вийшовши на поміст посеред площі, став на коліно перед королем і вийняв з сумки вкриту багряною лускою голову з пробитим стрілою оком. Король захоплено підняв руку, цим самим дозволивши натовпу вибухнути в присвячених стрільцю оплесках. - Лучнику, твій подвиг неоціненний! – проговорив король. – Сьогодні ти зробив для королівства те, що не забудеться! Ти виконав королівське завдання, отримай же свою нагороду! Вклонившись королю, лучник підвів погляд і зустрівся ним з тими бездонними сапфіровими очима, які от уже чотири роки не відпускали його. Така молода, вродлива, тендітна – королева ніби проплила помостом, опинившись біля юнака! Не відводячи погляду, вона ніжно поклала свою крихку руку йому на плече, а другу опустила в той час як лучник, дбайливо її пригорнувши, ледь чутно прошепотів їй на вухо: - Я кохаю Вас, пані. У відповідь королева, блаженно прикривши очі повіками, мов змучений спрагою до чаші з водою припала до вуст лучника. Їх поцілунок був довгим і ніжним, палким наче полум’я, якому не судилося палати довше хвилини. Як їм не хотілося відпускати один одного бо вони розуміли: більше такого щастя їм не випаде НІКОЛИ... але ця мить мала настати, і вона настала. Лучник більше не обнімав королеву, її рука вже не лежала на його плечі, а на губах, разом з присмаком солодкого раю, лишився гіркий смак відчаю. Всього мить протривав цей поцілунок порівняно з тим, що йому довелося заради нього пройти, і що іще чекає попереду. Більше він не зможе поцілувати її, навіть обійняти, доторкнутися до білосніжної руки... Вона доживатиме вік спочатку королевою, а потім вдовицею у якомусь монастирі. Він же має одружитися на дівчині, яка йому байдужа, завести дітей і навчати їх стрілецькому мистецтву, аби вони колись теж могли б поповнити ряди почесної армії, захищати королівство... і стару королеву-матір, яка доживатиме вік з покритою чорною вуаллю головою.
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Згенеровано за 0.00973200798035 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Все заради миті

У боротьбі за щастя