ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 749
Творів: 11335
Рецензій: 17180

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Оповідання

Тиха українська ніч (на конкурс)

© Костенко Олександр, 16-12-2006
       Тиха українська ніч.Село. Свиноферма. На ній, двоє вже давно дорослих та дибелих свиней чоловічої статі сидять та п'ють горілку, час від часу запалюючи цигарки без фільтра.
-  Не життя, а чорт знає що, ти зі мною згодний Боря? – питає один із свинів в іншого.
-  Звичайно. Годують помиями, зимою не топлять, свинство якесь– відповідає Боря, Жорі – своєму співрозмовнику.
-  Ти колись фрукти бачив?
-  Та де там їх побачиш. Я вже не пам’ятаю коли останній раз їв справді смачну їжу – плакався на долю Борис.
-  А от мій кум в Ізраїлі мандаринів, апельсинів,  бананів отих нажерся – хвалився Жора.
-   Він в тебе що, єврей? – запитав Боря.
-  Та ні. Він на сільськогосподарську виставку їздив – пояснив Жорик.
-   Пощастило ж йому: маточки шикарні, фрукти, врешті-решт світ побачив – заздрив Боря. Обоє задумуються. Жорик розливає горілку по чарках.Вони мовчать, тримаючи
посуд у руках. Тишу розриває Жора:
-   А ми сидимо в багні, горілку п’ємо, раз в місяць залазимо на якусь кралю і живимо
не довго. Сумно якось. Економіка в країні переживає кризу. Зменшується кількість голів
великої рогатої худоби. Вже он і до нас дісталися.
-   Тобто? – дивився Борик здивованими очима на товариша.
-   Тобто на сусідній фермі всіх свинів стерилізували. Кажуть на наступній неділі і до нас
дійдуть – відповідав Жора.
-   Що ж вони гади роблять? За які гріхи?
-   Ще чув: зловили Сергія – кабанчика з лісу. Ти ж його напевно знаєш?
-  Чому ж не знаю. Це той,що до Свєтки бігав. Нормальний пацан, тільки трохи дикуватий, особливо коли п’ятдесят грам вип’є, а так нічого хлопець. Було про що з ним
ним побалакати.
    Жора і Боря випивають, закусують і дивляться у верх на чисте зоряне небо. Вони вдвох
переварюють інформацію, радіють кожній хвилині цеї теплої, хоча і зимової ночі.
-  В тебе з Надькою, все нормально? – питає з часом Боря.
-  Те саме, що в тебе з Валькою – відповідає Жора.
-  Зрозумів.Глухий кут, пустий номер.
-  Ну, не так щоб зовсім все погано. Я думаю на Новий Рік її до себе запросити, може
тоді щось буде. Святковий настрій, вона п’яна я теж як треба. Ти з Валькою теж спробуй.
-  Боюсь до наступного року я не доживу – геть понуро відповідав Жора.
-   Що таке, захворів?Чи може... ні,ні,ні тільки не це – зарепетував Борис.
-   Так – мене на наступній неділі будуть різати – констатував факт Жорик.
-    З чого ти взяв, що тебе і на наступній неділі? – намагався не вірити Боря.
-    Вікторович вчора заходив в обід, з якимось мужиком. Зупинились біля, старий  на мене очима зирк, пальцем тик і каже:“Цього тобі заріжу”, той головою похитав, погодився і вони пішли – запевнив Жора товариша про свій швидкий кінець.
-   Якщо вже так, було б добре якби тебе Стьопа колов – порадив Борис.
-   Так цей вміє колоти. Ти знаєш, що мене більше всього тішить?! Помру зі своїми
яйцями, а ті дурні з сусідньої ферми житимуть без них, хе-хе – заспокоїв себе Жора.
-    Чуєш, друже якщо вже ти скоро помреш, ти не проти якщо я і Вальку теж до себе на
Новий Рік запрошу? – запитав з посмішкою Боря.
-    Ну хіба ти не свиня? – посміхнувся у відповідь Жора.
      Боря обнімає Жору і вони йдуть вдвох додому, перед цим зажбурнувши пусту пляшку горілки за територію ферми.
-     Оце ми нажерлись. До поросячого визгу. Тримайся Борька, не давай ображати себе.
Все-таки це твій рік. Запам’ятай друже люби інших, будь добрим і при першій ліпшій нагоді тікай з країни до Афганістану, там ти точно нікому не потрібний.
       Вони прощаються. Кожний йде у свій бік зі своїми думками. А ніч так само тиха.






Написати рецензію

Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Свині не курять цигарок без фільтра, а тільки з фільтром

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© М.Гоголь, 18-12-2006

непогане оповіданнячко, тільки помилок багато

© Кока Черкаський, 17-12-2006
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.0101020336151 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif