Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2595
Творів: 47247
Рецензій: 91972

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Авторська проза

ярга-рута-дичка

© Ольга, 06-03-2011
Сонце ще зранку пекло блакить. Здавалося ніби навколо сонячного диска вже утворилася руда пляма,  як на  шовковому простирадлі від забутої господинею праски. Сьогодні був останній день мого життя. Я так вирішила. Вирішила давно. Але все відкладала. Тепер все підготоване.
Документи на  квартиру і депозит переведено на дочок. З роботи звільнилася.  Зняла золото. Витягла сімку з телефону. Вдягнула  шорти і майку, заплела косу, одна з відмовок від  самогубства, поки коса відросте. Відросла. Запнулася блакитною хусточкою, окуляри  вдягла. Рюкзачок на  плече, а в ньому – вологі серветки, два шприци , дві пляшки з високооктановим бензином, сірники. Дріб’язок,  щоб вистачило на  квиток на електричку кладу в карман шортів, звично оглядаю себе в дзеркалі, майже не постаріла. Так років тридцять три-тридцять п’ять, насправді сорок один…час ніби зупинився для мене, коли я прийняла рішення про смерть…
В електричці їхали рибаки, гамірні , вонючі дядьки. Самий молодий зиркав на мої  смагляві ноги. В окулярах я дивилася н нього непорушно. Погляд смерті, а він не знав. Поглядала в вікно. Шукала малолюдну платформу. В цей  жарки серпневий день мені слід знайти копичку з сіном. Суху, забуту траву…притулитися  спиною до колючої  копиці,   згоріти разом з нею. Думок  майже не було, як завжди бентежили окремі  слова, уривки віртуальних недомовленостей.
Я вийшла навмання. Пішла понад посадкою і полем, поглядаючи в чащину. Мені здавалося, що я бачу ті міста, де лежали копички, під ними  жива трава   закрутилася у  болючі спіралі, намагаючись пробитись до світла крізь трупи своїх  скошених  сестер. Копиці ретельно зібрали, але сліди ще ненадовго залишились, так і після мене сліди лишаться ненадовго.
Років  зо п’ять  тому я ще марила книжкою . Думала що видам  хоч само друком  десяток екземплярів: для доньок, для сестри. Та потім згадала ці свої сумні історії, кому вони потрібні. Поки згадуватимуть – я житиму. А я хочу померти.
Що це за чудові хащі? Груші-дички розрослися , попускали пагони  і не дали викосити поміж себе траву. Буйний, бурий  сухостій. Радісно шелестить і пахне терпко, майже як степ. Забрела, ноги враз закололи і зачухались. Які безглузді дурниці. Сіла  під  самою великою деревиною, вперлася   спиною в стовбур теж колючий – підняла очі догори, не засиджуйся. Крапелька поту стекла  зі скроні, і я враз стала енергійною.
Зняла косиночку,  перев’язала руку , попрацювала кулачком, ввела голку у вену. Легко. Кров весело поцебеніла по руці. Набрала другим шприцом  з пластикової пляшки бензину і  пішла обливати по колу. Весело. Трошки замастилася. Як завжди. Нечипурка.   Тепер сірничком, один другий, кинути  в траву, все радісно спалахнуло. Моє завдання  - швидко втратити свідомість. Не думати. Не згадувати. Нічого не було. Мене вже немає.  Падаю під дерево, нарешті ввожу  у голку що стирчить  з вени, шприц з бензином, натискаю.
Страшенний біль, не видихнути. Груша враз зацвіла , запахла…Десь співають. Злими голосами. Обіймаю другу пляшку  з бензином, закриваю очі і бачу  вогняну яргу-руту. Щасливий вічний знак…невже я ще знову житиму .

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 2

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© вася-вася, 06-03-2011

Посібник для самогубці

© вася-вася, 06-03-2011

трупи своїх скошених сестер...

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Ганзенко Олексій, 06-03-2011
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.70395612716675 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …