Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50933
Рецензій: 95688

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 26495, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '100.25.40.11')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза рецензія

“Бог подібний на великий танець”...

© Юрій Кирик, 19-11-2010


Рецензія на книжку Джозефа Райя “Вінчання”, "Свічадо" 2009 р.


Невеличка книжка Джозефа Райя “Вінчання” - адресована передовсім подружжям, але й кожному, хто прагне любові. Відтак, усім людям. Архієпископ Акки, Хайфи, Назарета та всієї Галілеї, - власне такий титул носить автор, розповідає у цій повній інтиму книзі про Богослов’я сексу, про чесноту сексу, переконаєтесь, що у християнстві є усе й, у першу чергу, справді, найдовершеніше мистецтво кохання. Як могло би бути інакше? Адже Бог є любов! Зрештою, познайомитесь з окресленням Бога, про яке й не чули, як, наприклад,: “Бог подібний на великий танець” - і це за твердженням архієпископа Джозефа є найкращим описом того, кому властиве щонайвище життя. ...“коли ми напружуємо розум і сприймаємо Бога, як неймовірне буяння та потік життя та любові, то можемо ясно уявити собі  Великий танець: Божі Особи - Отець, Син і Святий Дух - які рухаються і живуть одна в одній, пізнаючи і люблячи одна одну. Вони є безконечно різні як Особи, а, проте єдині у своїй сутності й божественній природі: це єдність руху, єдина й неповторна краса екстазу в русі.

Хіба ж можна відокремлювати танцюриста від танцю?
Певна частина нашого розуму приймає це й погоджується, бо коли дивитися на божественні відносини під одним кутом, то танцюрист, і є танцем: немає танцюриста, немає й танцю. Проте в той же час інша частина нашого розуму знає, що танцюрист існує, і поза танцем, і що сам танець є чимось більшим, ніж танцюрист.

Бог - це неймовірне буяння життя й любові, особа, характерною рисою якої є невимовна плідність. За своєю суттю Він є відносинами, суспільним життям і сім’єю.
Ця не буденна книга є гімном на честь краси й величі людини, що перебуває у відносинах з іншою людиною, у подружжі чи приязні. Але цілком не просто долучитись до слави християнського шлюбу! Райя вважає, що для цього “потрібно бути мистцем і коханцем, треба бути відданим справі як балерина, витривалим як атлет, і цілеспрямованим як аскет”.

“У злуці християнського подружжя ми стаємо мистцями, виявляючи винахідливість і уважність у вираженні своєї любові. Із плином часу це мистецтво може вдосконалюватися, аж доки присутність коханої людини не перетвориться для нас в осяйний схід сонця чи прохолодний дощ, сповнюючи наші серця радістю.
Ми стаємо у своїх відносинах коханцями, коли наші серця палають щедрістю, і бажанням вдовольнити потреби іншого. Коханцями, ми є й тоді, коли прагнення робити партнерові добро переважає будь-які інші бажання. Тоді, пізнаючи й люблячи із глибокою повагою, благоговінням, ми починаємо переживати радість, яку не можливо передати на словах, радість бути водночас і коханцем, і коханим”.

Людина є не "втіленою душею", як стверджував Платон, а тілом, яке обдароване душею. Душа не відбуває покарання у в’язниці під назвою “тіло”, воно радше “скидається на наречену, яка живе в тілі, надає йому форми, і дарує життя. Людина у славі долучається до гідності й божественної цінності Бога в остаточному блаженстві”.

У християнській релігії образи й формули використано не задля інтелектуального вчення, а для того, щоб наголосити на важливості Особи. Певні філософські системи вживаються з метою сприяти кращому розумінню величі людини й глибшому поклонінню Особі Бога. Бог - це не поняття, а відносини життя й любові, що панують між Отцем, Сином і Святим Духом. Християнська релігія проголошує: позаяк Бог у своєму внутрішньому житті є по-суті відносинами, Він поширюється на зовнішні сфери сотворіння й спокути, воскресіння і вознесіння.
Створення постало в Божому серці не з певної потреби, а як вільне діяння любові. Йому призначено повернутися до свого Творця у Христі в наслідок досконалого вияву все тієї ж любові. Григорій із Нізіянсу пише, що “Бог є одкровенням, яке триває вічно, повсякчас вражаючи людську свідомість і, виявляючи темряву, що в ній панує”. Бог, отже, є основоположними відносинами життя й любові.

То ж найсуттєвішою характеристикою кожної людини також є відносини. Людина походить зі спільноти любові, і прямує до іншої такої ж спільноти. “Бути” для людини означає “бути з іншою людиною”.

Коли одна людина зустрічається з іншою, - то виходить за межі себе самої; це присутність задля іншого й, отже, відкриття гідності й цінності. Тільки у відносинах ми направду стаємо образом Бога в Його тринітарному вимірі, й Христа в Його людський природі, як Бога, що став чоловіком.
Любов і розмови про неї владарюють у нашому житті тому, що любов - це перша, найбільша й найглибша тайна буття; Бог є любов, і людська любов це ніщо інше, як осіяння Його любові. Любов є також найвеличнішою з усіх мотивацій нашої поведінки, її не можливо визначити чи описати людськими словами. Тільки ті, що пізнали її осяйність - святі, мистці, поети та коханці - можуть свідчити її славу й розкривати дива її екстазу. На підставі слів цих свідків і їхнього досвіду та завдяки натхненню, почерпнутому з Євангелії, християни виводять п’ять складових частин досконалої любові: присутність, сопричастя, заручення, відмова від себе на користь іншого та гармонія.

Присутність, - це не обмін речами, а обмін власною сутністю. Це перший акорд дивовижної симфонії, що розкривається перед нами, пружина в гармонії й до гармонії ведуча; присутність - це світанок і схід сонця над раєм, вхід до Божого царства.
Сопричастя, - передбачає саморозкриття, самовіддачу, вихід за межі своєї сутності назустріч іншому. Наслідком раз прийнятого дару є збагачення, очищення й піднесення над собою Божого образу.
Заручення, - називається перша стадія подружжя й приписується Богові Отцеві, як Його особливе діяння.

Друга стадія - це “вінчання”. Перебуваючи в любові, чоловік і жінка розкриваються один перед одним як особи. Це одкровення є даром самого себе й взаємною самовіддачею. Звінчані чоловік і дружина більше не є чимось від світу цього, а образом самого Бога. (Св. Йоан Золотоустий).

Третьою стадією є мандрівка дорогою життя...

Відмова від себе, - віддаючись іншому, ми більше не розважаємо над тим, чи заслуговує на це наш партнер. Між нами немає розбіжностей. Ми починаємо приймати, і віддавати саме життя і дихання одне одного; ми танемо одне в одному із щедрістю, гідністю і витонченістю. У вмінні віддатись тому, кого любимо більше поезії та художньої творчості, ніж у будь-якому іншому виді мистецтва: ми з радістю стаємо іграшкою в руках свого партнера, приймаємо кожне його слово й кожен його вчинок, змагаючи до повноти і вдосконалення. Це та радість, що її Господь і Бог Ісус Христос пообіцяв своїм послідовникам на Тайній Вечері, промовивши такі слова: “Я казав вам так для того, щоб була у вас моя радість, і щоб ваша радість була повна”. (Йо. 15,11).

Гармонія, - святість є палаючим прагненням до злуки з “іншим”. Бог зливається в одне ціле з тим, хто ступає в орбіту Його слави, і коли ми підносимо себе іншим, то занурюємось в цю славу. Збагнувши, що нас люблять, ми усвідомлюємо: небо зійшло на землю.

Книжка, гадаю, примусить задуматись тим жінкам, які надовго покидають родини, і їдуть на заробітки в далекі країни. Джозеф Райя застерігає: “Найбільше складнощів у сучасному шлюбі породжується емансипацією та ізоляцією, гріхом відсутності, під час якого серцю бракує цнотливості”.

Верховенство Христа у Церкві є верховенством любові й служіння в досконалій любові, а не владною силою. Правити - значить любити. Христос є главою Церкви, каже Св. Павло, бо “полюбив її і поклав своє життя за неї”.

У наші часи, коли світ заполонений еротикою й порнографією, яка дихає мало не кожним фільмом та рекламою, коли повністю знівельоване поняття любові, книга Дзозефа Райя буде ковтком свіжого чистого повітря для кожної української родини.


Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Василь Тибель, 21-11-2010

На Кого подібний наш Бог ?

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Ольга Теодор, 20-11-2010

Когось дуже нагадує

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Галина Михайловська, 20-11-2010

Дякую,

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Maria Goncharenko, 20-11-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.0504140853882 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …