Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2554
Творів: 46327
Рецензій: 90460

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Оповідання

Той, що любить зиму

© В`ячеслав Рошко, 13-07-2010
     Цієї ночі падав  незвичайний сніг, за декілька годин його випало дуже багато. Здавалося, що на небі його кількість була безкінечна.
     Я сидів,  дивився у вікно на те, як мудра зима пряде білу ковдру, для всього, що було під відкритим небом. Мені так хотілося вийти і  під вечірнім ліхтарем написати план своїх майбутніх справ, але мати заборонила виходити, бо на вулиці почалась перша хурделиця. Вітер загравав зі сніжинками, кружляв з ними у веселому танку,  жбурляв ними у моє вікно, ніби закликав і мене приєднатися до них.
    Зранку я встав до школи, але вийти одразу не зміг, бо батько ще не прочистив від снігу дорогу.
     Коли я вийшов з дому вузенькою доріжкою, на мій маленький зріст третьокласника ця дорога нагадувала тунель без накриття. З-за високих сніжаних стін було видно тільки мою шапку. Я радів такій незвичайній зимі. Великий трактор прочистив вулицю, але всі авто стояли в дворах, бо не могли виїхати звідти. На вулиці було якось тихо, лише під ногами хрускотів свіжий сніжок.
    Коли я повертався додому зі школи, то вперше не поспішав, бо так хотілося побути разом із зимою на одинці хоч трохи, бо мама вдома не дозволить любити зиму. А завтра будуть їздити автомобілі, повсюди буде грязюка, люди таку хорошу зиму вже вкотре зіпсують. Прикро, але таке обов’язково буде, щойно перший дядько звільнить зі снігового полону свого «залізного коня».
    До хати залишилось зовсім трошки. Я зупинився біля старої хати діда Івана. Прочищеної дороги до хати не було, а під верандою стояла зламана стара лопата. «Дід вже старий, -  подумалось мені, - чому б  не прочистити йому дорогу. Разом з татом зробимо добру справу, та й  я буду більше на дворі,  поряд зі своє білою зимою, бо завтра вона буде чорна».
     Ми з татом взялись до роботи. За якісь півгодини ми були біля хати. Батько постукав у двері, але  ніхто не відчиняв, зсередини пролунав тихенький голос: «Допоможіть, будь ласка!».  Тато зламав двері, дідусь лежав на підлозі ледве живий. Ми  удвох поклали його на ліжко. « Ти будь сину тут, а я біжу по допомогу!» - сказав тато.
     Я взявся розпалювати вогонь, бо в хаті було дуже холодно.
      Швидку ми не дочекалися, лікар прийшов пішки. Декілька щеплень, гаряча кружка свіжого молочка, що принесла мама… Словом, незадовго дідусь, що ледве був живий,  почав говорити.
      « Мене почало боліти серце, я хотів вийти і покликати на допомогу, але ніхто мене не чув, тож я вирішив прочистити дорогу від снігу, щоб хоча б до сусіда, але першою ж спробою зламав лопату, стара вона. Тоді серце закололо ще дужче. Я хотів дійти до ліжка, але впав, подумки почав молитися Богу, щоб послав мені ангела –  рятувальника, бо ще хотілося хоч трохи  жити!»  
     Тато обійняв мене і сильно притиснув до себе. А мати тихо мовила: « Я люблю тебе синку! Добре, що ти ладен усе село від снігу розчистити, аби за уроки не братися..."».  
      « Мамусю, якщо Ви з татом мене так любите, то дозвольте мені ще хоч трошки сьогодні побути на білому дворі, бо завтра вже буде не так чисто!»

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 2

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Галина І, 14-07-2010

тут, В"ячеславе, всього-навсього потрібно...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Залєвський Петро, 13-07-2010

Зворушливо і повчально

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Антоніна Спірідончева, 13-07-2010

Гарне оповідання

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Галина Михайловська, 13-07-2010

Сусідів ангел

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© , 13-07-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.42422795295715 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …
Поклик минулого, заради порятунку майбутнього
Не дивно, що коли на вулицю приходить весна, та ранкове небо починає освітлюватись новим життям, у більшості …