Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2631
Творів: 48092
Рецензій: 92839

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза ЕСЕ

ЩАСТЯ СКЛАДАЄТЬСЯ З...

© Marina, 30-03-2010
Кожен з нас розуміє щастя по-своєму. Це поняття настільки абстрактне, що часом не знаєш, у чому міститься його істинна суть. Проте все одно ти шукаєш його. Постійно. І, як правило, – на підсвідомому рівні... То що ж ти шукаєш? Спробуй відповісти – з чого складається щастя, і ти зрозумієш, що…
Щастя складається з… літер. Щ-а-с-т-я. Це просто: буква до букви, слово до слова… Ось наприклад: «А мене на роботі підвищили!», чи: «Знаєш, ти сьогодні дуже гарна», або ще таке: «Вдягайся тепліше – на вулиці холодно». Кожна така фраза – це і є щастя, бо в кожній – любов і турбота близьких людей. Навіть коли просто чуєш: «Повертайся скоріше, я вже вдома» – це також найбільше щастя. Бо ти впевнений – ти комусь потрібен, на тебе чекають, тебе люблять! Що? Цього ніхто не казав? Байдуже. Ти ж-бо вмієш читати поміж рядків! Після цих слів приходить розуміння, що й ти когось робиш щасливішим, не докладаючи до цього ніяких зусиль – бо просто… знаходишся поруч. Усі проблеми самі собою відходять на другий (третій, четвертий) план,тому що разом ви сильніші за них.
Коли розумієш це, починаєш думати – а скільки людей ти свідомо або несвідомо НЕ зробив щасливішими?Жалів усього декілька літер – саме тих, на які чекала та чи інша людина. І зараз питаєш себе: «Ну чого ти, невже це було так важко?». Ти казав: «Не маю часу», коли тебе запрошували в гості старі знайомі, якщо не хотів їх бачити саме у цей день; говорив: «Я завтра зателефоную», але насправді забував це зробити; казав: «Дякую, що ти в мене є», коли не міг (боявся?) сказати: «Я тебе кохаю»…
Нещадна пам'ять (або совість) продовжує мучити тебе і ти пригадуєш, скільки разів ти НЕ казав людині «Залишися», хоча насправді дуже хотів цього, НЕ говорив: «Я скучив», коли просто боявся не почути те саме у відповідь, НЕ казав: «Я буду з тобою завжди, я тебе не залишу!», коли в твого друга виявили ВІЛ-інфекцію. Ти просто мовчав. Шукав десь у собі потрібні літери, та вони розповзались, губилися, перемішувались і ніяк не збирались у слова…
Зараз усе інакше. Тепер ти знаєш відповідь. Знаєш, як зробити інших людей щасливішими, і ніколи не втрачаєш нагоди зробити це. І, що важливо, – вони відповідають тобі тим самим.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Браво Маріна!

© Юрій Кирик, 01-04-2010

[ Без назви ]

© Тед Лещак, 31-03-2010

Ну-у...

© Залєвський Петро, 30-03-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.64651203155518 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …