-Привіт,кралю!Давай знайомитись)))Напиши щось цікаве про себе))
-Еее..нє.
Я нецікава, якщо це комусь цікаво.
Не пристрасна брюнетка, не тендітна білявка, навіть не розпусна руда хвойда. Чому навіть? Емм..а чому хвойда?
Я передивилася в дитинстві Магнолії-ТВ і тому усього і всіх боюся. Хоча мабуть це ще все після Вікон із Дмітрієм Нагієвим. Не знаю. Треба буде якось дослідити. Відправлю смс із кодом на короткий номер і одержу усю свою біографію. Може і не свою..може і не одержу..неважливо.
Заразс я дивлюся передачі про карпатських видр, донбаських відьом та наддніпрянських мавок.
Моя психіка ще з дитинства була сильно травмована, боюся уявити що буде далі, якщо буде.
Я вірю рекламі, вірю політикам. Мабуть Україні пощастило, що я ще не маю права голосу, хоча...не факт.
Колись мені посміхалася вдача. Це було дуже давно, ще до Магнолії ТВ. Зараз вдача з мене толерантно глузує, навіть кличе успіх та щастя, щоб вони приєднувалися. В них гарно виходить, приходьте й ви.
Доречі, є дівчата, котрі вип'ють і починають танцювати на столі і з усіма досить мило загравати. Я не така. Я з'їм одну цукерку з лікером і повибиваю усім зуби. Потім, звичайно, шкодую про це, але це лише потім.
Колись я знала чого хотіла. Потім зрозуміла, що мені ще зарано таке знати і тепер нічого не хочу. В мене дивна логіка, занадто дивна, щоб бути дивною.
Я не купаюся у фонтанах, не фотографуюся із шреками і не наступаю на ноги у метро.
Хтось намагається кинути палити, а я стараюся кинути брехати. Виходить. Не брешу вже 43 дні. (Зараз усі анонімні брехаголіки повинні мені зааплодувати).
Неначебто все.
Сумно, що моє "все" таке коротке
