Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50953
Рецензій: 95696

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 21134, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '54.224.124.217')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Уривки...

Уривок щоденника

© Melisenda, 09-02-2010
6 лютого 2010.
Самотність - це не тоді, коли немає друга. Самотність - це коли найближчий френд покидає тебе, і ти не знаєш, куди подітися від тиші, яка раптом заповнює душу. Хочеш сховатись за гучною музикою чи горнятком кави, але це не допомагає... Чим можна заповнити пустоту від вирваного з корінням дерева??? Може, хтось і знає, але цей хтось - не я.......
Якщо тобі колись доведеться побачити самотню людину, яку кинув друг – не відвертайся. Можливо ти – її єдина надія на завтрашній день, її єдина підтримка на найближчий тиждень. Просто посміхнись – і все. Ти зробив когось щасливим. Адже посмішка ні до чого не зобов’язує, а врятувати може. Від чого? Від холоду, самотності, темряви, пронизливого вітру і зливи за вікном. Це – неначе інша реальність, де сонячно і тепло, де немає ворогів, а є лише друзі. Спробуй посміхнутись і спіймай посмішку у відповідь, і ти побачиш той світ, в якому донедавна жила я… Тепер він зник. Ти спитаєш, як? Дуже просто. Ти коли-небудь бачив, як туман розсіюється з першими променями сонця? Отак легко і безшумно зник мій звичний світ, з мене наче різко зняли рожеві окуляри, і я побачила реальність… Тієї ночі я багато плакала. Потім заснула, але вперше в житті мені нічого не снилось. Зовсім нічого… Прокинувшись, я довго не могла зрозуміти, де знаходжусь, доки не глянула через вікно на вулицю. Мене оточував непривітний і холодний вир реальності, від якого я успішно тікала досі…
Тепер я живу тут – у РЕАЛЬНОМУ світі, жорстокому й незрозумілому. Батьки тішаться – їм здається, що їх донька нарешті подорослішала, взялася за розум…  А мені страшно лягати спати, бо я більше не бачу безтурботних кольорових снів…
Досі згадую, як всі дорослі пробували мене переконати, що в цьому світі немає місця для веселки, блакитного неба і білих троянд… Тепер все частіше думаю – а може вони праві?...

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

ох ці дорослі!

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Ден Комізі, 09-02-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.77922296524048 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …