Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2471
Творів: 44367
Рецензій: 86701

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза З циклу "Записка вуйка-патрійота"

Митро Мигдалевий (Дмитро Мєндєлєєв, бібрський самогонщик)

© Ігор, 14-09-2006
Га-га! Так є! Камбек то бі контінуюд! Висьте думали, жи то є все, жи кишка тонка шось більше вродити? а дулю вам! Просто за ті півроку, як кожен пурєдний галичанин, я встиг посадити бульбу, посвятити паску, погуляти на вешілю і викопати бульбу. Ну а то всьо, є для галичанина відпочинок, крім вешілля - бо на то знаєте, здоровя треба гай-гай кіко!
Ну то, про кого буду зараз говорити? А про Митра Мигдалевого, того шо, туй-во, таблицю видумав, шо діти в школі студіюють! десь-єм читав, жи він си в Сибіру народив. так кажу вам шо то є брехня! народивсі в Бібрці, коло Львова. Ну жив, учивсі потроху, падкий був по господарству, неньові й неньці помагав. А коли дійшов віку, то навчили го як самогонку гнати - бо то знаєте нераз майстрам треба дати, аби шось зробили, чи родину пригостити. А в магазин чи в коршму кожен раз бігати - то ні грошей, ні здоров'я не стане!
Ну Митро, взявся гнату ту паленку, і як то кажуть - знайшов в тому свій талянт. Бо так біля тих механізмів припадає, якісь гайки крутит, шось видумує! Коби був офіційно робив, то тра би було йому яку годі грамоту дати. А так - вся округа, навть з Перемишля, до Митра, за самогонкою приїжела!
Але як то кажут - кажда нитка сі рве. Раз рішив Митро, з поліцаїв насміятися - то були його постійні клієнти, але завше не доплачували. Ну і підсипав їм чогось такого в паленку, шо ті після першої деци як подуріли. Бігали шось, кричали, аж на рано їх в хліві зі свинями найшли. Три дні в госпіталі лежали, а як поправилисі, то гарештували Митра, конхвіскували го апарат, і до Львова в буцегарню. Місцеві пиянки навіть хотіли йти го визволяти, але дойшли лиш до Брюхович - там вешілє було, вгощали, ну і ...
А в Львові дуже дивувалисі митровому апарату. Віддали го в університет, а там був якийсь москальський прохвесор. Він як глянув на той апарат, то казав привести Митра, і показаьти му як він працює. А як показав му, то прохвесор сказав, що Митро то є геніуш, і він робить го своїм студентом. Ну там дав шандарям на лапу, ті навіть не думали, жи гордість галицьку москалям продають, і повіз його в Пітербурх.
Там Митро став Дмитрієм Мєндєлєєвим, трохи-сі вчив, а по науці далі паленку гнав. І так файно гнав, якісь там нові рецепти видумував, аж навіть царю троха го самогону давали. Але й сам не раз, випивав. Ну раз, зробив якусь аксклюзивну паленку, випив , вснув, і шось му сі снило, а на рано не міг згадати шо, бо голова боліла.
тего й дня, мав яку конференцію. Прийшов, сів, і ніц не може згадати, шо писати. Аж згадав, шо му сі снило, і то потроху написав, в як говорити не міг, то показував то всім. Всі дивилисі, читали, аж тоді загапльодували му біса. Бо то була власне та таблиці, котру діти студіюють. І так став сі геніушем славним.
Так то є в галичан, шо як наш самогон випєш, то можеш таку славу зароботи, шо всі лиш завидувати будуть!

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

як на мене - курс вірний, він не може бути невірним

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Вяцек, 19-09-2006

М. Гоголю - замислився

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Ігор, 19-09-2006

Дуже ціную автора за чудову мовну стилізацію

© М.Гоголь, 18-09-2006

А порох?

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© , 15-09-2006
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.55244898796082 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

«Звичайні незвичайні священики»: віра, що нас єднає
Лагідна зима. Не та, що вдовицею виє в щілинах і кидає кусні мокрого снігу в шибки. А тиха, світла і м’яка, …
Джон Ґрішем «Фірма»: інтелект одного проти могутності сотень
У молодому віці кожному хочеться усього й відразу. З роками людина розуміє, що так не буває, але до цього …
Що це за дитячі книги з різними витребеньками?
На українському книжковому ринку досить багато якісної спеціалізованої літератури для дітей. Хочемо …
Вікторія Авеярд «Багряна королева»: зрадити може будь-хто [рецензія]
У жанрі фентезі регулярно з’являються новинки, варті уваги. Одна з них — серія «Багряна королева». Дебют …