Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50954
Рецензій: 95696

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 20343, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '54.163.200.109')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Авторська проза

Чужі

© Ліліана Філіпчук, 09-01-2010
Мені подобалося твоє почуття гумору.
Коли ти повідомив своїх рідних, що ми з тобою одружуємося, твоя мама відрізала:
- Тільки через мій труп!
Ти спокійно відповів:
- Гаразд. Тоді достав свій труп в загс. Наступної суботи о дванадцятій нуль-нуль.
Зараз я думаю, що твоя мама все ж мала рацію: ми надто різні люди, щоб жити спільним життям.

Ще кілька місяців тому ти переносив мене на руках через калабаню, що розтеклася біля будинку, в якому ми живемо. Я весело сміялась і дивилася на тебе, як на бога.
Тепер ти навіть забуваєш подати мені руку, і кожен обходить калабаню сам. Ти виходиш уперед, мовби промовляючи своєю спиною: «Йди за мною». А я навмисно забрідаю в болото, брудню свої біленькі мешти. Не хочу йти по твоїх слідах.
Ми будували стосунки цеглинка за цеглинкою. Але ми – невмілі будівельники. Чи то конструкція була занадто складна, чи то неякісні будматеріали? І наш багатоповерховий будинок почав руйнуватися. Ми помітили, але відклали ремонт на потім…
Чому я постійно відволікаюся від нас? Згадую минуле, знаходжу якісь банальні порівнянню? Все не те, не те! Я просто розповім про нас.
Отже, ми заходимо у нашу квартиру. Ні, не в нашу, а просто в квартиру, в якій ми живемо. Ні, не ми. Просто ти і я.
Вечеряємо. Лягаємо у ліжко, і ти відразу ж обертаєшся до мене спиною. Я лежу – не сплю. Через п’ятнадцять хвилин я фіксую: ти заснув. Хропеш по нотах. Раніш я милувалася цьому, але зараз…
Штовхаю тебе під бік.
- Ттиччогго? – спросоння.
- А ти чого хропеш?
Ти закриваєшся ковдрою, нічого не сказавши. Я міцно стискую губи, шарпаю ковдру на себе і дивлюся в стелю. Через десять хвилин ти знову починаєш хропіти.
До цього часу я залишалася романтиком. Безнадійним. Тепер з романтикою я подаю на розлучення.

Вчора ти сказав, що мої парфуми «гірші за запах свіжо знятих шкарпеток».
Мені не подобається твоє почуття гумору.  



Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© Тед Лещак, 10-01-2010

Добре написали!

© Залєвський Петро, 10-01-2010

[ Без назви ]

© Аркадій Поважний, 10-01-2010

мені не подобається ваше почуття гумору

На цю рецензію користувачі залишили 5 відгуків
© Victor Artxauz, 09-01-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.73472189903259 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …