Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50933
Рецензій: 95688

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 19589, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '23.20.220.59')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Казка

Як Осінь із Зимою посварилися

© Дара К., 02-12-2009
      
       Зустрілися одного разу тітка Осінь та бабуня Зима.
      - Доброго здоров'ячка, пані Зимо! – обізвалася тітка Осінь.
      - Доброго здоров'ячко і вам, добродійко Осене! – чемно відповіла Зима. - Куди так поспішаєте, серденько? Спиніться на хвильку, день такий гожий, погомонимо!
      - Ой, що ви! Ніколи мені теревенити! Клопоту чимало. Ще не всі яблука та груші зі садів прибрала, не всі листочки на кленах та яворах обтрусила, не всіх їжачків та ведмедиків спати повкладала. То ви, пані Зимо, все ледарюєте, а я – господиня завзята.
      - Як так? - щиро обурилася Зима. - Усі ми Богом створені, усі ми потрібні. І ви, і я!
      - А ви самі поміркуйте, добродійко, яка з вас і природі, і людям користь? Крім лихих морозів та сердитих хурделиць – жодної. Та що там зайве балакати – усім і так про це відомо!
      Сказала таке Осінь, махнула зневажливо рукою і подалася у своїх справах.
      Зажурилася старенька Зима. Невже і насправді вона не потрібна? Не сіє, не жне, не збирає врожай, не викохує квіти. Тільки клопоту від неї чимало: стужа та сніг. Може й справді не варто їй вертати до людей та до природи, коли прийде пора?
      Настав грудень. Останній листочок впав з клена, відмріяли останні хризантеми, зіжухла від старості трава. Повлягалися спати їжачки, ведмеді, ховрашки, борсуки, комашки, метелики, а решта лісової братії чемно приготувалися до холоду та стужі . Природа дожидалась Зими, щоб врешті добре відпочити. Осінь нахилила Сонце так низенько над горизонтом, що здавалося воно своїми ногами-промінчиками землю зачіпає. Ночі стали довгими, сумними, непривітними.
      Глипнула Осінь на свою ще недавно розкішну  помаранчеву накидку, а вона зіжухла, як опале листя під ногами і перетворилася на діряве сито. Глянула тітка на небо, а там хмари дощові снують свої сіті і без пуття полощуть сірі коси над зажуреними лісом та полем.  Сонце або спить, або дрімає на хмарах. Чує тітка, що починають нарікати на неї дерева, зболені трави,  звірі та люди. Природа потребує сну та відпочинку, а як воно заснеш, коли так непривітно та мокро. А бабуня Зима чомусь забарилася і все не приходить. Просить Осінь Білочку, щоб та сходила погукала Зиму, бо певне заспала старенька. Пішла Білочка Зиму звати. А Зима зажурено відповідає: «Ні, Білочко, я не прийду! Осінь обізвала мене ледаркою. Ось хай сама і господарює!»
      Розсердилася Осінь на Зиму. Ти ба! Диво велике! Вона й без неї переб'ється, аж до весни.
Вночі трапилося лихо. Прийшов злющий дідуган Мороз, скував кригою воду, заморозив землю, дерева. Непереливки всьому живому, що в землі ховається від стужі. Просить снігу Земля, просить снігу природа. А замість нього на землю падає холодний осінній дощ.
      Благає Осінь Крука, щоб злітав Зиму позвав. Але й Крук з нічим вернув. Тільки сердито каркнув, що Осінь мусить попросити вибачення в бабуні Зими за образливі слова.  Пихатою була тітка Осінь. Не захотіла йти до Зими на перепросини. А тут крім дідугана Мороза ще одне лихо в двері гримає. Старе Сонце вмирає, і от-от нове має народитися. А хто його зна', як тут бути?
      Прийшов день народження нового Сонця. Осінь і підступитись до нього не може, таке воно гаряче. А то ж треба його з пелюшок землі підняти і в колиску небесну покласти. Нічого з цього не виходить у тітки Осені. Минув тиждень. Старе Сонце вмерло, а нового нема кому на небо вернути. Нерадісно стало на світі білому. Вночі – темно,  вдень – похмуро та сіро. Нарікає все живе на Осінь. Зрозуміла тітка, що через свою пиху і бундючність накоїла. Без Сонця все живе загине.
      Пішла вона до бабуні Зими на перепросини. Стала на порозі і каже:
      - Пробачте мене нерозумну і нерозважливу, бабуню Зимо. Думала, що то лишень я одна трудівниця-працівниця, ще либонь Весна і Літо. Та бачу, що без Зими не буде ні Весни, ні Літа, а Осені й поготів.
      Усміхнулася лише у відповідь  бабуня Зима і поспішила з повитка Сонце діставати.
      Настав ранок. В небі весело сміялось молоде Сонце, земля була вкрита білою пуховицею, а лісовою стежкою в сніжній намітці брела бабуня Зима, вкриваючи теплим кожушком землю, одягаючи пухові хустини на дерева та кущі.


Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 6

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© , 17-12-2009

педагогічна казочка :)

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Тед Лещак, 15-12-2009

Не знаю, що й сказати

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Пардон Мамзель, 08-12-2009

Всьому свій час!

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Богдан Коломійчук, 04-12-2009

Народна казка

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Василь Тибель, 04-12-2009

Розкажу кожному з малих

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
©  , 04-12-2009

Чудова казочка

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Зоряна Львів, 03-12-2009

А у нас кажуть - "Назюзькався"

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Петро Домаха, 03-12-2009

Ви напевне флегматик

На цю рецензію користувачі залишили 11 відгуків
© Надія, 03-12-2009

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Карина Лукашенко, 03-12-2009

А була така ледача зима!

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Ніка Нікалео / Veronica, 03-12-2009

Найбільше вразили поетичні пейзажі, що

На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
© Наталка Ліщинська, 03-12-2009

СНІГУ НЕ БУДЕ????

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Уляна Галич (Консуело), 03-12-2009

Подарунок до початку зими

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Микола Цибенко, 02-12-2009

от Вам і парниковий ефеккт!

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Залєвський Петро, 02-12-2009
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.79799699783325 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …